Школярі з Балаклійщини виступили на міжнародному рівні проти насильства
Цю дату країни – члени ООН вшановують щороку 20 листопада в день прийняття Конвенції про права дитини. Україна також приєдналася до всього світу у святкуваннях, провівши Молодіжний хакатон ЮНІСЕФ. На нього до Києва з різних областей приїхали понад півсотні школярів. Разом вони зібралися, аби скласти Національний маніфест проти насильства в щоденному житті кожної дитини. Адже, за даними проекту UReport, понад 40 % опитаних підлітків в Україні відчувають занепокоєння щодо насильства у шкільному середовищі, а за результатами дослідження ЮНІСЕФ, у 2017-му жертвами булінгу стали 24 % дітей, 40 % постраждалих дітей нікому про це не розповідали.
Школярі готували маніфест разом зі старшими наставниками, відомими чи не кожному українському підліткові: телеведучим Анатолієм Анатолічем, шоуменом Олександром Педаном, солістом гурту «Антитіла» Тарасом Тополею.
Харківщину у столиці представили чотири учениці 8-А класу загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 селища Донець Балаклійського району Ірина Пивовар, Кира Боднар, Юлія Хомин і Стефанія Дубовик.
Класна керівниця дівчат, викладачка англійської мови Ольга Царук, розповіла, що на проект вони потрапили завдяки підготовці до ЗНО. Одна з інтернет-платформ з онлайн-навчання для старшокласників спільно з ЮНІСЕФ оголосила конкурс проектів на тему «17 Цілей глобального розвитку країн ООН».
– Цей проект мав бути корисним для громади, щоб його можна було втілити в реальність. Ми обрали екопроект «Будь з нами, будь еко-френд». Мета – зменшити використання поліетилену, – розповідає викладачка. – Діти показали, як зі старих джинсів можна зробити багаторазову торбинку. Потім пішли з нею по магазинах і пропагували цю ідею, знявши про це відеоролик. Його і відправили на конкурс. Це було ще навесні. Згодом нас, як одну з команд-переможців, запросили долучитися до створення Маніфесту.
У Києві дівчата з Донецької школи під час хакатону працювали у групах, кожна з яких формувала свої пропозиції та ідеї про те, як попередити найпоширеніші ситуації, де трапляється насильство щодо дітей: булінг у школі, кібер-булінг, конфлікти з вчителями, тиск з боку батьків, маніпуляції друзів, фізичне насильство серед однолітків, психологічне насильство, цькування на основі зовнішності та відмінностей. Таким чином кожна з груп долучилися до створення маніфесту (його можна переглянути на нашому сайті slk.kh.ua). Текст і відео Національного маніфесту української молоді буде поширено серед органів влади, а також передано до штаб-квартири ЮНІСЕФ у Нью-Йорку, аби він став частиною Глобального маніфесту проти насильства.
– Дітей поділили в різні групи, щоб вони знайомилися і навчилися спілкуватися з іншими дітьми, обмінювалися досвідом, вчилися бути толерантними, – розповідає Ольга Царук. – Діти також побачили, що зірки не тільки розважаються, а й переймаються проблемами навколишнього середовища та молоді. Думаю, це їх надихнуло рухатися далі.
До слова, учні класу на чолі зі своєю викладачкою беруть участь і в інших проектах, як-от від Міністерства юстиції «Я маю право» та у проекті «Відкриваю Україну».
– Достукатися до дітей тільки через навчання не можна, вони відкриваються саме в такій позакласній роботі, – переконана Олена Царук. – Усе ж таки треба їх мотивувати, надихати, підштовхнути, тим паче сучасних підлітків, яких нічим не здивуєш. Та й вони тепер чіткіше розуміють, навіщо їм вчити англійську.
У решті світу на честь Всесвітнього дня дитини підсвітили визначні архітектурні пам’ятки. Так, Емпайр-Стейт-Білдінг у Нью Йорку, оперний театр у Сіднеї, Акрополь в Афінах, давнє місто Петра в Йорданії, Галатська вежа та мости через Босфор у Турції – були підсвічені в колір Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). У деяких країнах діти на один день «захопили» парламенти та державні органи: у Чорногорії, Перу, Ірландії та Європарламенті у Брюсселі. У Києві блакитним підсвітили будівлі в центрі міста, а низка торгових центрів транслювали ролики ЮНІСЕФ про права дитини.
Маніфест дітей проти насильства
Я повинен бути толерантним, зберігати свою унікальність, захищати себе та інших.
У школі, вдома, на вулиці та в інтернеті я маю право на розуміння, повагу, безпеку та особисте
життя.
Я хочу, щоб усі дівчата і хлопці незалежно від їхнього походження, статусу, особливостей та
можливостей, почувались комфортно й безпечно.
Я можу довіряти іншим, підтримувати й допомагати їм бути собою.
Кожен із нас має право самостійно приймати рішення, від якого залежить майбутнє.
Моя школа – це місце, де є взаєморозуміння, рівність і можливість реалізувати себе.
Моя особистість – це мій вибір, мої думки, моя орієнтація, моє коло друзів, мої захоплення.
Я завжди можу сказати «ні» насильству, і цим змінити світ.
Я маю право на захист від непристойних дій.
Мій світ є безмежним, бо в ньому є місце для кожного.
Читайте також: Страсбурзькі канікули юних телевізійників
