У двох районах загострилося земельне питання

Чергова круговерть у відносинах між власниками земельних ділянок та фермерськими господарствами, які їх орендують та обробляють, сталася на Харківщині. На початку липня «СК» описував ситуацію, як селяни із Сахновщини борються за свої паї. Нагадаємо, протягом десяти років паї жителів села Новомихайлівка Сахновщинського району перебувають в оренді в ПСП імені Щорса. Строк договору закінчується наприкінці цього серпня. Селяни не хочуть подовжувати оренду та намагаються повідомити про це аграрія, але той не йде на контакт з ними. Доходило навіть до бійок і виклику поліцейських. Конфлікт і досі не вирішився. А люди – 18 селян –  не тільки вже другий рік не отримують плату за оренду, а й не можуть вільно розпоряджатися своїми паями, зокрема, самотужки обробляти ділянки.

Цього тижня до редакції «СК» звернулися ще одна група з 18 власників паїв, переважно із сіл Дмитрівка та Кисівка Коломацького району, за яких сільськогосподарське підприємство через суд підписало договори оренди землі.

Люди скаржаться на суддю Коломацького районного суду, який, на їх думку, «позбавив права розпоряджатись нашою власністю, заганяючи в рабство до монополіста, інтереси якого суддя захищає в Коломацькому районі».

Річ у тому, що 24 липня суддя прийняв рішення по справі, яким у повному обсязі задовольнив усі вимоги  ПСП «Нове життя», тим самим, на думку скаржників, «примусово за нас підписавши договори оренди наших паїв на сім років». За словами людей, до того вони кілька разів письмово повідомляли, що цього не бажають. Тому таке рішення суду називають «загнанням у рабство». Люди розповідають, що можливість відстояти свої права суд їм не надав. Серед аргументів відповідачів по справі – намагання судді розглянути справу без участі відповідачів, порушення принципу рівності та змагальності сторін, квапливість судді, який призначив справу до розгляду по суті ще до того, як відповідачі в неї вступили,  не надання часу відповідачам на отримання відповіді на відзив та підготування заперечення.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом України «Про оренду землі». І, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 цього Закону, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Однак, разом з цим, стаття 33 встановлює переважне право орендаря, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Заразом переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду. Тобто, якщо орендодавець не планує здавати знову в оренду земельну ділянку, а планує використовувати самостійно, орендар не має переважного права на поновлення договору оренди, тобто договір оренди припиняється відразу після закінчення його строку.

Відповідно до закону, орендар, а не орендодавець, повинен за місяць до закінчення строку договору повідомляти про свій намір подовжити оренду землі.

Як ідеться у листі орендодавців до редакції «СК», «кожен з нас письмово заперечував проти продовження договору оренди та висловлював небажання поновлювати договори  оренди з ПСП «Нове життя», що було надано до суду, та залишено ним без уваги».

Селяни налаштовані серйозно та готові перекривати з протестами автошлях Харків – Київ.

Вплив мораторію

Породжує описані вище ситуації, вважають експерти, не в останню чергу мораторій на продаж сільськогосподарських земель, який діє в Україні з 2001 року. Він завдає значних втрат обом сторонам: власникам земельних паїв і орендарям-фермерам.

Через мораторій ціна оренди паїв значно занижена. За інформацією проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні», власники паїв уже зараз недоотримують за оренду свого паю в середньому 13–18 тисяч гривень на рік. Рента (чистий дохід від землі) складає 200–250 доларів. Її отримують орендарі, а власники – орендну плату у 50 доларів. Потенційна вартість оренди в Україні (за умов скасування мораторію), за розрахунками аналітиків проекту, зросте до 250 доларів за гектар. Тому втрати приватних землевласників від дії мораторію через занижену орендну плату складають 150–200 доларів за гектар, або 500–700 доларів за пай (3,6 га) на рік. Загальні втрати власників, які здають землі в оренду, становлять майже 90 млрд грн, або 3,3 млрд доларів.

Через мораторій може постраждати й фермер, втрачаючи доступ до орендованих земель.

Аби забезпечити собі достатньо землі для ведення сільського господарства, одне аграрне підприємство в середньому змушене укладати близько 30 договорів для оренди 100 га.

Це означає як великі трансакційні витрати на укладання договорів, так і великі ризики, що хтось із власників (чиї паї розташовані, наприклад, серед поля) відмовиться продовжувати договір. Крім того, для консолідації земель в обробітку більшість виробників вдаються до неформального обміну орендованими ділянками землі. Такі обміни жодним чином не оформлюються і можуть стати предметом рейдерських захоплень.

Та, очевидно, поки що малого та середнього аграрія ситуація з мораторієм влаштовує, бо більшість фермерів, з яким доводилося спілкуватися «СК», проти його скасування.

– Ми не готові до зняття мораторію ані політично, ані економічно, – каже керівник ТОВ «Надія» Красноградського району Юрій Снідалов, який має в оренді близько 3000 га землі і має справу з близько 600 пайовиками.

Головний аргумент фермера: земля – це останнє багатство, яке залишилося в Україні.

Читайте також: Скільки дотацій отримали харківські аграрії