Як сім’я з Барвінкового рекорд України встановлювала. Фото, відео
18 листопада стало історичною датою для Барвінкового. Уперше жителі цього міста потрапили до Книги рекордів України. І сталося це завдяки наполегливості та цілеспрямованості сім’ї Троянів: мами Інни та трьох її синів – 13-річного Владислава, 12-річного Вадима і 7-річного Богдана, вчотирьох вони підняли 10-кілограмову штангу рекордну кількість разів.
Усі троє хлопців протягом останніх років старанно займаються важкою атлетикою. Старші в цьому виді спорту вже чотири роки, а Богдан – три.
– Я забирала молодшого з дитсадка, і ми разом йшли забирати з тренування старших. Якось їх тренер Олексій Ведмідь сказав: «Нехай і маленький займається». І в чотири роки він пішов на важку атлетику, а в п’ять – уже здобув свою першу медаль, – згадує Інна Троян.
Усі троє хлопчиків успішно виступають у цьому виді спорту, отримавши в цілому кілька десятків комплектів медалей різного ґатунку.
У січні цього року Інні Троян захотілося зробити щось знакове, пам’ятне для своїх синів. І вона вирішила звернутися до представників Національного реєстру рекордів (НРР) України, щоб її діти встановили рекорд в якійсь номінації з важкої атлетики.
– Спочатку зв’язалася з Національним реєстром рекордів і запропонувала, щоб рекорд у жимі штанги встановлювали всі троє братів разом або мій молодший син. Але мені сказали, що такі рекорди вже є, і треба придумувати щось оригінальне. Мені підказали, що нашу номінацію можуть затвердити, якщо я братиму участь разом зі своїми синами, оскільки саме мами дуже рідко беруть участь у номінаціях, пов’язаних з важкою атлетикою. Ми виробили систему, поговорили з тренером хлопців Олексієм Ведмедем, установили вагу штанги, яку будемопіднімати, а саме 10 кілограмів, – розповідає Інна Троян.
Рекорд з останніх сил
У жовтні цього року сім’я Троянів на ухвалення своєї номінації відправила в Національний реєстр рекордів відео, на якому вони протягом години і п’яти хвилин піднімають штангу вагою 10 кілограмів. Усього їм далося 2100 разів. У Нацреєстрі сімейству вказали на їх помилки, а саме на те, що вони роблять вправу на одному тренажері і втрачають, змінюючись, час, п’ять – сім секунд, за які можна підняти штангу ще три – п’ять разів. Трояни зважили на це і сказали представникам НРР, що за годину піднімуть штангу 2200 разів.
Фіксацію рекорду було призначено на 18 листопада. На підготовку в сімейства було близько півтора місяця.
Якщо дітей інтенсивними тренуваннями вже не здивуєш, то для мами це стало чимось новим, хоча й до цього вона підтримувала форму – качала прес, ноги тощо.
За словами тренера сімейства Олексія Ведмідя, Інна Троян виявилася старанною ученицею.
– На тренуваннях були різні вправи, основні були з 10-кілограмовою штангою. Також качали прес, спину, груди. Раз на тиждень були «проходки» – треба було за один підхід вижати 10-кілограмову штангу максимальну кількість разів. Владислав зробив 80 разів, Вадим підняв близько 60, а Богдан – 25. В Інни був показник у 50 разів. Вона виявилась справжньою фанаткою свого діла. Кажу: «Годі на сьогодні тренування, адже ви завтра й ложку до рота не донесете». А вона: «Нічого, усе нормально, далі працюємо», – розповідає Олексій Ведмідь.
Настав день ікс, 18 листопада. Рекорд установлювали на двох тренажерах одночасно. Це було зроблено для того, щоб час даремно не йшов, і процес став безперервним. Сім’я розбилася по парах – Владислав з Вадимом та Інна з Богданом. Починав Вадим, потім естафету переймала Інна, потім штангу піднімав Владислав, а коло замикав Богдан. І таку маніпуляцію сім’я Троянів проводила протягом години.
За словами Олексія Ведмедя, який керував діями своїх підопічних, перші півгодини вони впевнено справлялися зі своїм завданням, а от починаючи із 40-ї хвилини темп почали зменшувати. У цей час тренер казав, кому і скільки треба піднімати, щоб спортсмени встигали відновити сили.
Приблизно на 50-й хвилині заявлену кількість разів, 2200, було виконано, але атлети не зупинялися і з останніх сил доробляли вправу. У результаті представники Національного реєстру рекордів зафіксували нове досягнення – «Максимальна кількість жиму штанги лежачи по черзі сімейною командою». Усього сім’я підняла снаряд 2324 рази.
Курс на обласне училище
Олексій Ведмідь зізнається, що не вірив у їх рекорд.
– Не вірив я через те, що саме такої дисципліни ніколи не бачив. Також турбувався за їх психологічний стан. На тренуваннях мали впевнений вигляд, а тут могли й перегоріти. Але вже після півгодини я побачив, що в них усе вийде, – ділиться Олексій Ведмідь.
Інна Троян каже, що і вона, і її сини дуже раді досягнутому.
Цілеспрямованість цієї родини дозволила Барвінковому потрапити до Книги рекордів України – жодного разу до цього жителі райцентру не могли похвалитися подібним.
– Було непросто дійти до кінця, адже мені кілька разів відмовляли в Нацреєстрі рекордів. Але я дуже хотіла зробити щось пам’ятне для дітей. До останнього ніхто не вірив із сусідів, мовляв, у нашому містечку неможливо домогтися чогось серйозного. Це було для мене додатковим стимулом, щоб довести зворотне, – розповідає рекордсменка.
Також Інна каже, що після цього успіху її діти загорілися ідеєю встановити ще якийсь рекорд у важкій атлетиці.
Тренер хлопців, який, до речі, виховав чемпіонку Європи 2016 року й учасницю Олімпійських ігор – 2016 Ірину Деху, каже, що всі троє хлопців – молодці і мають непогані перспективи у важкій атлетиці.
– Трохи яскравіші здібності в цьому виді спорту виявляються у 12-річного Вадима. Він у двоєборстві (ривок і поштовх) неодноразово посідав перші місця в обласних змаганнях. А цьогоріч завоював бронзову медаль на всеукраїнських. Якщо буде все нормально, регулярно тренуватиметься, то може домогтися висот. Думаю наступного року і його, і Владислава перевести до Харківського вищого обласного училища фізичної культури і спорту, – каже Олексій Ведмідь.
А ще танцюють, співають і шиють
Таланти цих дітей одним спортом не обмежуються. Вони себе доволі успішно виявляють і в творчості – танцях і вокалі.
– Старші діти вже восьмий рік займаються танцями – спочатку народними, а зараз естрадними. А Богдан третій рік. І ще два роки вони всі разом ходять у вокальну студію при Будинку дитячої творчості. А Богдан місяць тому попросив записати його на гурток крою та шиття. Думала, перегорить, але ні, ходить, подобається йому, – розповідає Інна.
Хлопці завантажені в усі дні, крім вечорів четверга та неділі. Утім, за словами їх мами, такий щільний графік гуртків ніяк негативно не впливає на навчання.
– Часу вистачає на все, я тримаю все під контролем, – запевняє жінка. – У початковій школі старші були відмінниками, а зараз, у сьомому класі, вони в основному отримують 9 і 10 балів. Менший теж добре вчиться, думаю, відмінником закінчить другий клас.
Читайте також: Школярі з Балаклійщини виступили на міжнародному рівні проти насильства
