Новий кредитний закон: що змінилося для позичальників

Роз’яснити головні нововведення для кредиторів і боржників «СК» попросив адвоката Романа Чумака.

– Змін, які суттєво покращують становище українських кредиторів, зокрема банківських установ, значно більше, аніж позитивних змін для позичальників, – каже Роман Чумак.

Так, за словами адвоката, до набуття чинності законом порука припинялася в разі зміни кредитного договору, якщо при цьому збільшувалася відповідальність поручителя і він не надавав свою згоду на таке збільшення. 

– Таким чином, якщо раніше банк і позичальник підписували якусь додаткову угоду, якою збільшували розмір процентів по кредиту або збільшували загальний строк повернення кредитних коштів, і поручитель у свою чергу жодним чином не надавав згоду на таке збільшення, тобто не підписував жодну додаткову угоду, то порука припинялася, – пояснює адвокат. – Відтепер в аналогічному випадку поручитель продовжує відповідати поряд з боржником (позичальником) в обсязі, що існував до моменту збільшення забезпеченого порукою зобов’язання. 

Крім того, як пояснив Роман Чумак, тепер кредиторам буде легше звертатись щодо поручителя в суд, оскільки строк подання позову вже не шість місяців, а три роки з дня настання строку повернення кредиту. Таким чином, кількість випадків пропуску строку позовної давності значно зменшиться.

Змінено порядок повідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки за кредитними договорами із змінюваною або «плаваючою» процентною ставкою. 

– Відтепер банк має повідомляти позичальника про зміну такої процентної ставки не за 15 днів до такої зміни, як раніше, а протягом 15 днів, що слідують за датою, з якої застосовується нова ставка. Однак у разі незгоди позичальника з такою ставкою він зобов’язаний погасити всю суму кредиту за старою процентною ставкою, але не пізніше 30 днів з моменту отримання повідомлення про зміну розміру «плаваючої» процентної ставки, – зауважив адвокат.

Також законом було конкретизовано, що якщо предмет іпотеки був змінений чи доповнений внаслідок будівництва чи реконструкції, то змінений об’єкт нерухомості все ж залишається предметом іпотеки. Тобто зараз будь-які маніпуляції з предметом іпотеки шляхом його зміни вже не мають правового значення. 

Зазнали змін і положення щодо спадкоємців. Зокрема, раніше кредитор був зобов’язаний звернутися з вимогами до спадкоємців боржника протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про смерть боржника, або протягом одного року з дня настання строку виконання зобов’язання, якщо він не знав і не міг знати про смерть боржника.

Зараз ці строки збільшилися: щоб звернутися до спадкоємців боржника, у кредитора є шість місяців з дня одержання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину або шість місяців від дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або одержання свідоцтва про право на спадщину, якщо він до цього не знав про смерть боржника. 

Позитивним для боржників адвокат називає той момент, що тепер на банк покладено обов’язок знімати всі обтяження, пов’язані з іпотекою, протягом 14 календарних днів з моменту погашення позичальником забезпеченого іпотекою зобов’язання. Однак законом не встановлено чітку відповідальність за порушення банком такого обов’язку.

– З огляду на це, позичальник зможе лише стягнути з кредитодавця упущену вигоду, яка виникла внаслідок незняття обтяжень, – додав Роман Чумак.

Важливим, за його словами, також є те, що при судовому зверненні щодо стягнення на предмет іпотеки початкова ціна нерухомого майна (за якою іпотекодержатель на підставі рішення суду може звернути у власність або продати предмет іпотеки) може бути визначена судом на підставі клопотання іпотекодавця або іпотекотримача. 

– Це дозволить уникнути ситуацій, коли нерухомість переходила у власність іпотекотримача за ціною, що була встановлена в іпотечному договорі і яка зазвичай була суттєво занижена на користь іпотекотримача, – пояснив Роман Чумак. 

Читайте також: Що варто знати про спільне майно подружжя