Що варто знати про спільне майно подружжя
Як пояснив адвокат Роман Чумак, спільність полягає в тому, що і чоловік, і жінка, що перебувають у шлюбі, мають рівні права стосовно володіння, користування та розпорядження їх майном. При цьому, за словами експерта, розпоряджатися цим майном можна тільки за взаємною згодою.
– При укладанні договору, стороною якого є один з подружжя, вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Наявність такої згоди може бути оскаржена дружиною або чоловіком лише щодо договорів, які виходять за межі дрібного побутового договору. Особливістю дрібного побутового договору є невисока вартість предмета договору, спрямованість на задоволення побутових потреб особи. За підсумками оскарження договору він може бути визнаний недійсним, – зауважив Роман Чумак.
А в деяких випадках згода подружжя має бути письмовою і, крім того, ще й засвідченою нотаріально.
– Договори стосовно цінного майна потребують звичайної письмової згоди іншого з подружжя. У разі укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, другим з подружжя має бути надано письмову згоду, яку засвідчено нотаріально. За умови невиконання вказаних положень договір за вимогою іншого з подружжя може бути визнаний недійсним у судовому порядку, – додав адвокат.
При цьому режим спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу, поширюється і після розірвання шлюбу. Вказане положення міститься у статті 68 Сімейного кодексу України. Розпоряджатися таким майном можна винятково за взаємною згодою подружжя.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду України, відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном.
– Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і, відповідно до ч. 4 ст. 369, ст. 215 ЦК України, надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності, – пояснив Роман Чумак. – При цьому закон не пов’язує наявність чи відсутність згоди всіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи – контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору.
Такий порядок стосується визнання недійсними не тільки іпотечних договорів, а й інших договорів (наприклад, договір купівлі-продажу нерухомого об’єкта), при укладенні яких вимагається їх нотаріальне посвідчення і (або) державна реєстрація.
– Отже, якщо ви не надавали нотаріальної згоди на вчинення подібних правочинів, у вас є всі шанси визнати такий правочин недійсним у судовому порядку, – запевнив адвокат.
Читайте також: Чи потрібен військовий квиток у РАЦСі