Як приватизувати землю безкоштовно: нові вирішення старих проблем
На практиці ж, як пояснив адвокат Роман Чумак, виявляється все трохи інакше.
– Органи, компетентні передавати земельні ділянки у власність, доволі часто перешкоджають громадянам скористатися своїм правом безоплатно отримати землю: тривалий час не надають відповіді на клопотання особи, протиправно відмовляють у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та інше, – стверджує Роман Чумак.
За його словами, 12 грудня 2018 року Верховний Суд прийняв постанову, якою започатковано нові підходи до реалізації громадянами права на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Так, судом було сформульовано декілька висновків стосовно таких правових питань:
1) можливість оскарження відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою в суді;
2) правові наслідки спливу місячного строку розгляду клопотання особи відповідним органом;
3) правова форма рішення органу, що вирішує питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Отже, на прохання «СК» адвокат докладно проаналізує цю постанову Верховного Суду та пояснить, як вона тепер впливатиме на процедуру реалізації громадянами права на безоплатну приватизацію земельних ділянок.
– Почнемо з того, чи можна оскаржити відмову в наданні дозволу в суді. Попередня позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 14 березня 2018 року, зводилася до того, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно, – пояснює Роман Чумак. – Суд констатував, що дозвіл не є тим рішенням, без якого особа не може реалізувати право на отримання ділянки у власність, а тому відмова в наданні дозволу не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку.
За таким підходом особа, якій відмовили в наданні дозволу, має право замовити проект землеустрою самостійно і в разі відмов на наступних етапах приватизації ділянки вже може звернутися до суду. Завдяки такому підходу, за словами адвоката, судовий контроль правомірності рішень органів, що надають земельну ділянку, переходить з дозвільної стадії на стадію безпосереднього надання земельної ділянки особі.
– Судом було зазначено, що рішенням, яке може порушити права особи і яке може бути оскаржене в суді, може вважатися рішення про відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду (ч. 10 ст. 118 ЗК України), – продовжує Роман Чумак. – Таким чином, вищезазначений підхід мав би спростити права громадян у земельній процедурі, оскільки він позбавляє особу необхідності витрачати свій час на оскарження відмови в наданні дозволу або її ненадання. Однак, як з’ясувалося, захист прав у такий спосіб не виявився настільки ефективним. Як приклад, деякі землевпорядні організації відмовляють громадянам в укладанні договорів на розробку проекту землеустрою без наявності в останніх дозволу відповідного органу.
Читайте також: Новий кредитний закон: що змінилося для позичальників
У результаті цього Верховний Суд дійшов нового висновку, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила та розробила проект землеустрою всупереч відмові в наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження.
Наступний аспект – право особи замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови в наданні такого дозволу.
– При цьому уповноважений орган жодним чином не позбавляється обов’язку розглянути клопотання згідно з чинним законодавством та прийняти відповідне рішення. Крім того, особа може скористатися правом оскаржити в судовому порядку бездіяльність уповноваженого органу щодо надання дозволу або відмови в його наданні після спливу місячного строку, – говорить адвокат.
За його словами, уваги також потребує дослідження питання так званих «уточнюючих листів», адже деяким особам у відповідь на клопотання про надання дозволу надходять листи, в яких пропонують усунути певні недоліки. Питання в тому, чи є вони відмовою в наданні дозволу.
– Чинне законодавство встановлює вичерпний перелік документів, які потрібно подати особі до відповідного органу для надання дозволу. Будь-які інші документи, які не містить цей перелік, вимагати від особи забороняється, – запевняє Роман Чумак.
Він також пояснив, що, згідно з рішенням Верховного Суду, у разі надання особою пакета документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Це є правомірним способом поведінки органу, що має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.
– Таким чином, відповідна пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою в наданні дозволу». Тому, оскільки вищенаведений документ не є «підсумовуючим» у даному етапі, це не звільняє відповідний орган від обов’язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку, – додає адвокат.
Отже, відсутність такого рішення свідчитиме про протиправну бездіяльність відповідного органу і, крім того, надає особі право замовити самостійно проект землеустрою.
Разом з тим, за словами Романа Чумака, у разі недодержання особою відповідних вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, це може бути самостійною підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що оформлюється відповідним рішенням. При цьому відповідний орган має навести всі підстави відмови.
Читайте також: Як виписати родича з квартири – консультація юриста