Діти-актори з Харкова самі собі відбудували сцену і зібрали гроші на 30 дронів
Як дитячий харківський театр відновив діяльність під час війни
23.08.2024 15:02У 2023 році харківський дитячий театр «Тимур» показав першу виставу на власній сцені з початку повномасштабного вторгнення. Щоб поновити діяльність театралам довелося власноруч облаштовувати укриття. З цим допомогли батьки, колишні вихованці, а близько 200 тисяч гривень на ремонт їм передали глядачі. Зараз театр регулярно радує харків’ян виставами та активно займається волонтерством – допомагає військовим та постраждалим від війни людям.
«Харків повинен жити»
Їхні вистави не залишають байдужими ані дітей, ані дорослих. Унікальний харківський театр «Тимур» уже 48 років радує глядачів. Серед вихованців – чимало дітей з інвалідністю. Та на початку повномасштабної війни, коли Харків потерпав від обстрілів, подальша діяльність театралів була під питанням. Тоді колектив роз’їхався по всьому світу.
Варвара Сідіна
режисерка театру
Коли наша сім’я евакуювалася на початку війни, вони нам кажуть: ви що, поїхали? А що ж нам робити? І ми всі залилися сльозами і сказали, що щоб не було – ми повинні бути тут. Тому що Харків повинен жити, а життя повинно починатися з дітей.
Та на той час театральне життя Харкова було на паузі, адже масові заходи були дозволені тільки в місцях, що відповідають усім вимогам безпеки. Тож у грудні 2023 року колектив зробив у підвалі театру сцену та глядацьку залу. З облаштуванням допомогли батьки вихованців, колишні актори театру та колеги, а близько 200 тисяч гривень передали глядачі. Підвал назвали артсховищем «Культура».
Антон Жиляков
керівник театру
Якось ми тут з дітьми театру переховувалися від повітряної тривоги, а на той момент, це було рік тому, вже існувала заборона грати на великих майданчиках для театрів. Діти подивились довкола і сказали: а чому б нам не грати тут? На той момент, коли була ця фраза сказана, все виглядало зовсім інакше. Перші гроші були також від наших дітей, вони розбили свої скарбнички, хтось приніс 50, хтось 100, хтось 1000 гривень.
Зараз артсховище «Культура» дуже популярне серед харківських театрів, тут постійно грають вистави та проводять концерти. Зала розрахована на 100 глядачів, але під час повітряної тривоги тут може перебувати більше людей.
Варвара Сідіна
режисерка театру
Я не бачила ніде в Україні, щоб просто звичайний дитячий гурток побудував артсховище без фінансової підтримки міста, району, ну будемо відверті, як воно є. Тому мені здається, що ми робимо дуже велику й потужну справу.
30 FPV дронів для військових
Зараз у театрі грає 45 дітей. Половина з них були у колективі ще до повномасштабної війни. Маргарита грає в театрі вже п’ять років. У перший день повномасштабного вторгнення вона з родиною виїхала в Полтаву. Там, каже дівчина, їй дуже не вистачало театрального життя.
Маргарита Сафонова
акторка театру
Я була в селі, і там не було жодної «театралки», лише у школі, але там вистава раз на рік, тому дуже погано було.
До підвальної сцени акторка вже звикла, зізнається, що тут їй навіть комфортніше, аніж на звичайній.
Маргарита Сафонова
акторка театру
Спочатку було дуже незвично, тому що це реально укриття, тут немає роздягальні, але тут навіть комфортніше, тут ти всіх бачиш, і якщо не встигаєш на сцену, тобі легше туди дістатися.
Кароліна доєдналася до театру вже під час повномасштабної війни. Тут, каже вона, може відволіктися та поспілкуватися з іншими дітьми.
Кароліна Несвіт
акторка театру
Мені дуже сподобалося, що тут дуже багато людей, дуже багато друзів я тут знайшла, дуже добрі вчителі, мені подобається.
Антон Жиляков зазначає, що в їхньому театрі діти грають для себе, для людей і заради майбутньої Перемоги. Кожної вистави театрали збирають донати для допомоги військовим і постраждалим від війни людям. Так, у травні захисникам передали 30 FPV дронів на 600 тисяч гривень.
Антон Жиляков
керівник театру
Під час вистав збираються волонтерські гроші, які ми спрямовуємо на потреби постраждалих людей або воїнів. Тобто діти розуміють, що вони роблять справу, до якої можна доторкнутися, – ось ми сьогодні зібрали, ми хлопцям передали. Плюс ці вистави мають таке важливе духовне навантаження, і наші глядачі, переглянувши вистави, часто кажуть: «Нам стало легше жити, ми знову маємо сили переживати всі ці події».
Театр – як арттерапія
Варвара Сідіна розповідає, що після початку повномасштабної війни підхід до дітей дещо змінився. Каже, театр зараз – це така собі арттерапія як для акторів, так і для глядачів.
Варвара Сідіна
режисерка театру
Що робить театр? Він переміщує людину в інші обставини, і в цих обставинах дитина забуває, як і глядач, про війну, про вибухи, про страх. Це дуже щільний процес, бо можна розхитати психіку дитини так, що буде гірше, ніж було. А ми до кожного намагаємося підійти десь с гумором, десь трошки посварити, але так, щоб це не налякало дитину.
Антон Жиляков
керівник театру
У нас, крім акторських занять, є ще, як ми називаємо, розмови про головне, про прості питання. Як у цьому світі залишитися людиною? Як у цих подіях психологічно та душевно вижити? Якщо мені погано, що мені робити? Можливо, знайти того, кому ще гірше і допомогти йому? І навіть мені після цього вже стане легше. Тобто ми з дітьми багато розмовляємо.
Нещодавно театрали грали для харків’ян виставу «Мавка», а 31 серпня чекають глядачів на «Маленького принца».
Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Читайте також:
Кам'янка: є світло – є життя. Навіть серед мін
