«Я на своєму місці»: історія харківського гвардійця

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Східному територіальному управлінні Національної гвардії України.

«Ара» – харків’янин, до повномасштабної війни працював підприємцем. До лав Національної гвардії України потрапив 26 лютого 2022 року.

– Військкомат був зачинений, але на задньому дворі я побачив надрукований список місць, де проводиться бойове комплектування, тоді це так називалося. Так дізнався, що до Нацгвардії набирають. За фахом я інженер-механік, але мав свої кав’ярні. Так з приватних підприємців потрапив на фронт. Строковиком не був. Я звичайний солдат, але завдання виконував різні: був і оператором БПЛА, і антидронщиком, і в піхоті був, і в резерві був, і навіть діловодом пару змін. Але я абсолютно спокійно реагую на багато речей, через які інші люди свідомість втрачають або панікують. Найголовніше – я завжди відчував, що я на своєму місці, й так має бути, – говорить «Ара».

Військовий брав участь у контрнаступі на Харківщині восени 2022 року. Спочатку їхній підрозділ стояв перед Балаклією, а потім – в Ізюмі.

– Там я побачив найбільш зруйноване місто з усіх, які взагалі бачив. В ізюмських лісах та по хатах шукали росіян. Деякі колаборанти приходили самі здаватися. Вони зрозуміли, що «поїзд пішов», а їх із собою не взяли, і тому здавали своїх. Навіть якісь російські підрозділи вдалося виявити, хто не встиг піти або заховався, – згадує боєць.

Після Харківщини «Ара» потрапив на Луганщину – під Кремінну. Там, каже чоловік, було набагато важче, аніж у Балаклії чи Ізюмі.

– Ми стикалися з добре підготовленими військовими. Це був псковський десант. У них варто повчитися тому, як вони копають. Набагато швидше, ніж ми, і роблять це правильно. Чого вони досягають? Скажімо, є перша, друга, третя, четверта лінія, якщо йде масований тиск на ваш підрозділ, ви можете, не виходячи із закопу, перейти на іншу лінію і повернутися потім. Бо переміщення зверху – це автоматично ти поранений чи вбитий, – розповідає військовий.

«Ара» зазначає, що дронів у російської армії більше.

– Вони там працюють узагалі 24 на 7. Зміна відбувається в повітрі. Оператор залишає приблизно 20–25 % заряду акумулятора, щоб «пташка» повернулася назад, а їй на зміну вже летить інший дрон. Потім дивуємось, як він може над нами по чотири години висіти, а це вже може бути п’ятий або шостий дрон, просто не чуєш, як вони змінюються, – говорить чоловік.

Військовий каже, що в Кремінній вони більше працювали в обороні, адже це менший ризик втрати особового складу. Зараз «Ара» та його підрозділ перебувають на відновленні після повернення зі складної ротації. Він зізнається, що доводиться багато та важко вчитися, адже характер бойових дій постійно змінюється і ставить усе нові й нові виклики перед бійцями.

Раніше ми розповідали, що боєць з Ізюма Богдан «Сільвер», який втратив ногу у бою, взяв участь у «Іграх нескорених». 

А також про командира взводу 5-ї Слобожанської бригади з Харкова «Ключа», якому вдалося повернутись з тривалої ротації у Серебрянському лісі без втрат загиблими.

Та про нацгвардійця бригади «Спартан» на псевдо Ранок, який поділився своїми спогадами про Слобожанський контрнаступ.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.