Авіаційна історія Харківщини ожила на сторінках знахідки сім'ї Бекетових
Унікальною знахідкою з користувачами соцмереж поділилася на сторінці у Facebook харків’янка Олена Рофе-Бекетова, праонука академіка, архітектора Олексія Бекетова. До уваги загалу не тільки Харківської області Олена Рофе-Бекетова представила знімки альбому з нарисами літальних апаратів, авторства Миколи Бекетова, датовані 1909 роком. «Слобідський край» цей історичний скарб також зацікавив.
Праонука Олексія Бекетова так прокоментувала свою знахідку (цитуємо):
– Раптом між кіпою журналів «Здоров’я» і «Новий мир» за декілька десятків років, геологічної карти Карадагу (1900 рік) і карти залізниці Кавказу і Малої Турції (авторське, ред.), старовинними нотами французькою, татовим подарунком своєму улюбленому дідусеві Льолі, альбому фотоілюстрацій Константинополя не зрозуміло якого року знаходжу щось… неймовірне, як на мене. Дуже системно описані, намальовані літальні апарати. Альбом, звісно, авторства мого улюбленця Миколи Бекетова, брата моєї бабусі.
У сім’ї Бекетових вже стало доброю традицією із покоління в покоління передавати турботливо збережені спогади нащадкам. Олена Рофе-Бекетова розповіла «Слобідському краю» , що Микола Олексійович Бекетов – син Олексія Бекетова, академіка архітектури і Ганни Бекетової (в дівочості – Алчевська). Представниця відомої харківської родини зазначила, що, судячи з тих листів, зошитів, альбомів, що залишилися і зберігаються в родині, Микола Бекетов мав гарну інженерну підготовку і думку. В нього було розвинені системне мислення і неабиякі художні здібності.
– Збереглися систематизовані альбоми з фотографіями і поясненнями до них, що були зроблені ще під час військових кампаній, в яких брало участь судно, на якому служив Микола Бекетов. Як з’ясувалося, зберігся і каталог «воздухоплавательных аппаратов», який зробив Микола, коли йому ще не було 20 років (рік народження Миколи Бекетова – приблизно 1892), – розповіла «Слобідському краю» Олена Рофе-Бекетова.
Альбом з нарисами було знайдено випадково, під час роботи над систематизацією листів, що збереглися в родині. В цій цікавій, але нелегкій праці, Олені Рофе-Бекетовій допомагає співробітниця Харківського літературного музею Ольга Різниченко.
І поки поціновувачі історії захоплено обговорюють малюнки літальних апаратів, знавці повітряної інженерії вже надають високі оцінки знайденому альбому.
– Важливість цієї знахідки полягає в тому, що вона дозволяє поглянути на історію авіації очима людини, яка одночасно була небайдужим сучасником, «авіаційним фанатом» (висловлюючись нинішнім сленгом – авіагіком) і морським офіцером з високим рівнем технічної кваліфікації. Цікаво було б також дослідити, чи цю збірку було укладено виключно «для внутрішнього використання», чи вона, не будучи офіційним документом, тим не менш використовувалася як методичний посібник, – озвучив свою думку «Слобідському краю» авіаційний інженер Олексій Кузьменко.
Справжній «авіагік» Олексій переконаний, що дослідження альбому дозволили б заповнити прогалини в авіаційній історії України та допомогли б краще зрозуміти події нашого минулого, руйнуючи створений російською пропагандою образ України минулих років як «селянської і малоосвіченої провінції».
«Слобідському краю» вдалося поспілкуватися з Олександром Каплуном, авіаційним інженером – харків’янином, який брав участь у будівництві першого серійного літака АН-124 «Руслан», і до цього часу працює в Харківському авіаційному інституті (ХАІ).
– Історією літакобудування я цікавлюся зі шкільних років, побачивши альбом Миколи Олексійовича Бекетова, нашвидкуруч передивився власні архіви про тих інженерів, які в ті часи будували літальні апарати у Харкові. І хоча прізвище Бекетова не згадується серед тих, хто зробив великий вклад саме в розвиток авіації, як, наприклад, Гризодубов, матеріал все одно дуже цікавий, – висловив свою думку інженер ХАІ.
Олександр Каплун пояснив, враховуючи те, що більше ста років тому Харків уже був своєрідним центром передової технічної думки, знахідка міні-архіву малюнків існуючих літальних апаратів доводить, що такі видатні постаті, як Микола Олексійович Бекетов, цікавилися авіацією та замислювалися над проблемами повітроплавання.
Не зважаючи на підвищену цікавість до історичних скарбів Бекетових з боку ЗМі, науковців та музеїв, Олена Рофе-Бекетова та її сім’я ще не визначилися, як будуть діяти далі, що робитимуть з альбомом (бо подібних цінних знахідок може бути ще багато). Бо, насправді, в родинному архіві зберігається багато документів, листів, речей, які будуть цікаві різним фахівцям. Саме тому родичі Бекетова підходять до питання вивчення цієї спадщини системно і продумано, без поспішних дій, сподіваючись у майбутньому створити науково-культурний центр.
