Боєць, який втратив кінцівку під час Харківського контрнаступу, повернувся на фронт

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у пресслужбі 92-ї ОШБр.

Поранення військовослужбовець отримав поблизу Стельмахівки, що за Куп’янськом.

– Ми координували танки, міномети, щоб хлопці розуміли, куди саме відпрацьовувати, це дуже важливо. В одну мить я отримав мінно-вибухову травму, наступивши на протипіхотну міну. Дякувати побратимам, оперативно надали першу домедичну допомогу, а евакуаційна машина швидко довезла до лікарні. Лікування тривало протягом року, всім, хто зі мною працював – лікарям, реабілітологам, протезистам, – низький уклін. Не думав, що зможу повноцінно почуватися. До протеза вже звик. Вирішив повернутися у стрій, адже тут – однодумці, – ділиться боєць.

Чоловік розповідає, що 24 лютого 2022 року з побратимами був на бойовому чергуванні – охороняли ракетну батарею С-300. Тієї ночі розпочалося найжахливіше – масовані обстріли з артилерії та авіації.

– Згодом ми тримали об’їзну дорогу в Харкові. А восени вже «вичавлювали» орду в ході Харківської операції. Кожен робив, здається, понад своїх можливостей. Це згуртувало людей ще більше. У батальйоні дуже хороші люди, справжня родина. Тому, щойно я зрозумів, що можу робити те, чим займався – виявляти цілі за допомогою дрона, одразу повернувся, – каже боєць.

Поки Олександр лікувався та проходив реабілітацію, військо трансформувалося – з’явились ударні дрони. Тож тепер у захисника мета – опанувати ще і їх, адже це ефективний спосіб нищити ворога.

– Противник не пасе задніх у цьому питанні, тож нам потрібно постійно вдосконалюватись і бути хитрішими та впертішими. Я дуже хочу, щоб мій тримісячний син ріс у вільній країні, тому робитиму все можливе для цього. Закликаю всіх земляків не байдикувати, а підтримувати й долучатися до боротьби, адже ми сильні, поки єдині, – зазначає Олександр.

Раніше ми писали, що бійці харківської ТрО будуть проводити заходи з військово-патріотичного виховання.

Та про Наталію – старшу солдатку 3-ї окремої танкової Залізної бригади. Жінка пов’язала значну частину свого життя зі службою в Збройних силах. А у березні 2022 року проходила службу на Харківщині.

Та про Михайла з позивним «Бук» – бійця 120-го окремого батальйону 113-ї окремої бригади Сил ТрО. Після закінчення інституту чоловік працював на заводі, а у 2019 році пішов служити в зенітно-ракетний полк. Після закінчення контракту Михайло обрав цивільне життя, проте бажання повернутися до війська чоловіка не покидало.