Зі студента в бойові медики: як гвардієць з Харківщини рятує бійців на фронті
Бойовий медик 18-ї Словʼянської бригади на псевдо Роджер родом з Ізюма Харківської області. Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, він навчався на другому курсі вишу, щоб стати професійним реабілітологом.
Історію бойового медика розповіли у відділенні інформації та комунікації Східного Харківського ТУ НГУ, повідомляє «Слобідський край».
Роджер одразу вирішив стати до лав Сил оборони, адже, як зазначає сам, мав добрий приклад — свого батька, який пішов воювати ще у 2014 році.
«На момент початку повномасштабного вторгнення мені тільки виповнилося 20 років. Звичайно, мій батько сказав: «Малий, тобі туди не треба», та я його переконав, сказав, що просто піду в інший підрозділ. Все одно воюватиму», – розповідає чоловік.
Молодого фахівця охоче прийняли у військо – і вже наступного дня Роджер складав присягу на вірність народу України. Перший бойовий вихід відбувся у Волоховому Яру. В той день, як розповідає чоловік, поранило бійця суміжного підрозділу.
«Єдиний осколок, який попав у машину, залетів через задні двері, і якраз влучив йому в живіт. Ну і, звичайно, для першого разу це була дуже кривава картинка. Я пам’ятаю. Мені цікаво було, що сталося з тим хлопцем. Йому перебило обидві ноги, і я переживав що там одну ногу могли ампутувати, але лікарі зробили там просто титанічну роботу», – згадує військовий.
З часом чоловік звик до цієї важкої роботи. Каже, не зміг звикнути лише до слів вдячності від урятованих побратимів: кожне слово подяки Роджер особливо цінує. У складі евакуаційних груп нацгвардієць надав допомогу більш ніж 200 бійцям.
«Не всім дозволяє стан запам’ятати, хто саме поруч з тобою працює, але були десятки випадків, коли хлопці підходили, казали: «О, це ж ти, Роджере? Це ж ти нас вивозив», – ділиться він.
Зараз він воює у районі Часового Яру, але в нього є заповітна мрія – хоче відкрити власний реабілітаційний центр та допомагати військовим.
«Стільки планів, що життя не вистачить. Якщо ж фінансових можливостей не буде – буду шукати або грантові, або державні програми… Або ж просто піду в якийсь центр працювати реабілітологом», – каже Роджер.
Раніше ми писали про Миколу – військовослужбовця прикордонної бригади «Гарт», який нині він боронить Україну у Вовчанську. Свій бойовий шлях чоловік розпочав доволі незвично. Він був водієм фури, яку перевірили на блокпосту на Львівщині, і вже невдовзі з ТЦК Миколу відправили служити у Львівський прикордонний загін.
