Громада і її голос: яка роль локальних медіа на Харківщині. ВІДЕО

Кожній громаді потрібен свій голос, і цей голос – локальні медіа. Такого висновку дійшли представники районних видань Харківщини, які взяли участь у заключному заході проекту «Від громади до громади», що реалізується Українською асоціацією медіа бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні за участю Харківської обласної ради.

Нагадаємо, проект стартував у квітні. У Фейсбуці було створено групу «Від громади до громади», що стала платформою для активних громадян, яким не байдуже майбутнє свого села, селища чи містечка. Протягом кількох місяців учасники спільноти вчилися, обмінювалися досвідом, аналізували свої «гулі» та створювали підґрунтя для втілення в життя успішних кейсів. Зустрічі проходили як онлайн, на кшталт ТED-конференції «Калейдоскоп ідей», так і офлайн – воркшоп «Гроші на розвиток: що робити, щоб заробити?», не-конференція «Об’єднані та успішні! Чи об’єднані та проб­лемні?». Окрім цього, у «СК» пропонували лайфхаки, аналітичні матеріали та вікторину про розвиток громад.

26 липня відбувся заключний захід проекту – дискусійний клуб з елементами рольової гри «Чи потрібен громаді голос». Свою думку з цього приводу висловили та поділилися своїм досвідом головні редактори роздержавлених газет Харківщини.

СВІТОВИЙ ТРЕНД

Зміни, що відбуваються в державі внаслідок реформ (децентралізації, державного мовлення та роздержавлення преси), диктують і нові правила гри. Україна починає слідувати світовому тренду – з’являються локальні медіа, які і стають голосом громад. На Харківщині цю нішу намагаються зайняти роздержавлені районні газети.

Якщо розглядати це питання в контексті світового досвіду, то для того, щоб завоювати свою аудиторію, локальні ЗМІ вдаються до цікавих експериментів. Наприклад, у Чехії поширена практика, коли локальні медіа створюють свої редакції в місцевих кав’ярнях (орендують частину приміщення чи взагалі викуповують заклад), там же і продають свою продукцію. Таким чином відвідувачі кав’ярні стають читачами, а локальне ЗМІ – місцем тусовки для всієї громади.
Багато різноманітних заходів локальні медіа проводять і у США. Наприклад, у Палм-Спрінгз (Каліфорнія, США) неабияку популярність мають круглі столи, які для активних представників громади та влади проводить місцева газета.

– Місцева газета в Палм-Спрінгз щотижня проводить щось на кшталт круглих столів, туди приходять представники і громадськості, і місцевої влади. Останні приходять з планами, з документами, щоб донести до громадськості необхідність впровадження якогось рішення. Комунікатором між населенням містечка та владою є саме ЗМІ. На мою думку, такі круглі столи – підтвердження того, що громаді потрібен голос, – поділилася своїми враженнями після нещодавнього стажування у США директор ТОВ «Слобідський край» Лариса Гнатченко. (Докладніше про візит «СК» до США читайте в циклі матеріалів уже з наступного тижня.)

ХАРКІВСЬКІ РЕАЛІЇ

В українських реаліях гіперлокальним ЗМІ не завжди вдається стати таким зв’язковим між місцевою владою та населенням громади. Наприклад, у Шевченковому селищна рада деякі свої рішення публікує не в місцевій газеті, а у ЗМІ із сусіднього району.

– Свою інформацію наша селищна рада розміщає в куп’янській газеті. Який стосунок має це видання до нашої громади – незрозуміло, і де місцевим жителям брати цю газету? – розповідає про ситуацію на Шевченківщині головна редакторка «Краєвиду» Ірина Дроз­дова.

В інших районах місцеві ради йдуть на діалог з місцевими жителями на сторінках районок – і рішення сесій оприлюднюють, і на публічні звернення відповідають. Непоодинокі випадки, коли локальні ЗМІ стають інструментом вирішення актуального для жителів громади питання.

– Для нашого району була актуальною проблема бродячих собак – вони нападали на людей, у тому числі й на дітей. Ми звернулися до селищних і сільських голів з питанням, як вони розв’язуватимуть цю проб­лему. Після кількох публікацій питання було вирішено, – ділиться своїм досвідом головна редакторка «Печенізького краю» Тетяна Сиром’ятникова. – Також у нас є річка, її береги були всі в очереті та бур’янах. Тільки ми про це написали – через три дні комунальники покосили траву. Те ж саме стосується сміття на березі річки. Два контейнери були завжди переповнені. Нам надіслали читачі фото цього неподобства, наші журналісти перевірили і надрукували це в газеті. Проблему було усунуто.

– А в нас були звернення щодо труїння бджіл, – приєднується до дискусії головна редакторка «Сільських новин» Валківщини Ірина Обихвіст. – Ми зробили кілька публікацій, надіслали запит до районної ради. На останній сесії депутати прийняли рішення зобов’язати сільгосппідприємства за три дні через ЗМІ повідомляти пасічникам про те, що будуть використовуватися хімічні агрозасоби. Тож результат є.

Локальні медіа допома­гають своїм читачам боротися і за розв’язання більш глобальних проблем. Наприклад, проти необґрунтовано високої ціни на газ, точніше, проти завищеної норми споживання газу, внаслідок чого в багатьох жителів Харківщини виникли борги. Такі платіжки ще минулого року почали приходити багатьом українцям. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав жителів країни не платити за завищеними нормами споживання газу, а платити
тільки за фактичне споживання, або за нормою 3,3 куб. м на людину. Однак більшість облгазів і далі нараховували своїм споживачам завищений показник, і борги лише зростали. Печенізька та валківська районки допомагали своїм читачам, у яких виникли такі борги, правильно складати скарги. До цієї боротьби долучилися і правники із сусіднього району – Чугуївська правозахисна група.

– Ми цю тему не кидаємо. Бо багатьом нашим читачам приходять повідомлення, де обіцяють, якщо вони не сплатять борг, відключити газ, – розповідає голов­на редакторка «Сільських новин» Ірина Обихвіст.

Наразі для Харківщини гарячою темою є і земельні спори. Місцеві жителі по допомогу знову ж таки звертаються і до локальних ЗМІ. І практика свідчить: коли проблема набуває гучного розголосу, вдається відстояти правду. Нещодавній прик­лад запобігання спробі рейдерського захоплення ПСП «Маяк» у Валківському районі доводить це. Тоді галас підняли одночасно районка «Сільські новини» та «обласник» «Слобідський край». Та й до того ж в «СК» виходив цикл публікацій щодо суперечки за паї в Сахновщинському районі, завдяки чому проблему вдалося розв’язати на користь пайовиків.

У світовій практиці багато прикладів, коли до створення контенту локальних медіа залучаються місцеві жителі. Причому жителі громади повідомляють
у редакцію не тільки якісь новини, а й самі можуть написати безкоштовно матеріал, висловити власні думки тощо. До локальних видань Харківщини також приходять читачі зі своїми пропозиціями. Головні редактори одноголосно кажуть: якщо наданий матеріал цікавий і на сторінках видання є вільне місце, то вони його друкують.

Та не тільки зі своїми проб­лемами йдуть до газет читачі. Так, наприклад, у «Дворічанському краї» дуже популярні при­вітання.

– Свого часу, щоб зацікавити читача, ми запустили привітання на першій сторінці газети. Сьогодні від охочих розмістити за гроші привітання немає відбою, – ділиться успішним досвідом головний редактор «Дворічанського краю» Андрій Фомін.

Багато чого цікавого розповіли редактори одне одному. Професійні таємниці розголошувати не будемо, але головний меседж повторимо: громаді потрібен голос. Причому СВІЙ голос, а не той, який обере черговий тимчасовий «цар».

Матеріал підготовано в рамках проекту, що реалізується Українською асоціа­цією медіа бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвит­ку ЗМІ Посольства США в Україні за участю Харківської обласної ради.

Читайте також: Усі подробиці рейдерської атаки на Валківщині

Мирослава Кольцова