Чи можуть арештувати рахунки харків’ян через борги за комуналку

31.07.2021 11:30 Суспільство
Фото: slovoidilo.ua Фото: slovoidilo.ua
За шість місяців 2021 року на Харківщині було стягнуто 36,5 мільйона гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. Як повідомили у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (Харків), це майже на 13 мільйонів більше, ніж торік.

Багатьох жителів Харківщини схвилювала новина про запуск автоматичної системи арешту боргів. Почали ширитися чутки, що через борги, зокрема і за комуналку, банківські рахунки громадян будуть арештовувати, а гроші з них, навіть з пенсій, автоматично списуватимуть. Тож чиї гроші опинилися під загрозою списання, а які рахунки законом заборонено арештовувати – у всіх тонкощах питання розбирався «СК».

«Доброго дня, редакціє! У нас із сусідами зараз тема номер один – це арешт рахунків та автоматичне списання боргів з банківської картки. У нашому будинку живуть переважно літні люди, майже всі пенсіонери. Більшість із нас намагається вчасно оплачувати комунальні послуги. Однак з такими розмірами тарифів і пенсій не завжди це вдається зробити вчасно. Чули, що тепер борги за комуналку будуть автоматично списувати з банківських карток. «Слобідський край», допоможіть розібратися в питанні. Чи справді це так? А якщо в мене тільки картка, на яку я отримую пенсію, через борги її можуть заблокувати?

З повагою, Антонина С. (Красноград)»

Схожих листів у редакцію «Слобідського краю» надходить багато. Жителі Харківщини (переважно пенсіонери) хвилюються, що через борги за комунальні послуги їх картки заблокують або банки автоматично списуватимуть суму боргу з їхніх пенсій. Тож ми вирішили детально розібратися в цьому питанні.

Дійсно, з 6 липня на банківські рахунки боржників можуть накладатися автоматизовані арешти. До речі, банки до цього кроку почали готуватися завчасно. НБУ ще в лютому до своїх правил вніс зміни, відповідно до яких банки мають надавати інформацію про рахунки боржника та суму коштів на них.

Які борги можуть списати автоматично?

Якщо раніше з картки можна було автоматично списати лише заборгованість по аліментах, то наразі цей перелік розширено. Тепер під загрозою втрати грошей опиняться ті, хто не платить штрафи (зокрема, за порушення ПДД), кредити чи відсотки, зарплати або комунальні послуги тощо.

Однак у Міністерстві юстиції уточнюють: кошти на банківському рахунку боржника можуть бути арештовані в автоматизованому режимі, але при цьому не йдеться про автоматичне списання коштів.

«Пояснюємо простою мовою. Уявімо, що хтось не сплатив штраф за порушення правил дорожнього руху або комунальні послуги чи заборгував вам кошти (у тому числі аліменти на утримання дитини чи заробітну плату). Цей факт спочатку має підтвердити своїм відповідним рішенням суд або інший орган (посадова особа). Якщо після цього боржник так і не повертає кошти — до справи береться Державна виконавча служба або приватні виконавці. Вони, зокрема, можуть арештувати кошти на банківських рахунках боржника. Саме процедуру комунікації між виконавцями та банками і було спрощено», ‒ наголошують у Мін’юсті.

Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко підкреслив, щоб стягнути борг за комунальні послуги, ЖЕКу чи ОСББ необхідно спочатку звернутися до суду, виграти цей процес, отримати судове рішення, дочекатись, поки воно набере законної сили, потім отримати на цій підставі виконавчий лист і подати його в державну виконавчу службу чи до приватного виконавця, і лише тоді очікувати повернення заборгованих коштів.

Головна новація – це перехід від паперового до електронного обміну документами. За словами Андрія Гайченка, раніше виконавець мав надрукувати по кількості банків постанови щодо арешту коштів боржника, розвезти їх у банківські установи, а потім через запити з’ясувати наявність рахунків боржника і залишку коштів на них. Переписка затягувалась на місяці і призводила до витрат робочого часу виконавців, а також до затягування виконання судових рішень. Тепер виконавцю не потрібно бігати між казначейством, банком і виконавчою службою – надсилання документів буде робити електронна система.

Також у Мін’юсті зазначають, що державне підприємство «Національні інформаційні системи» доопрацьовує програмне забезпечення АСВП (Автоматизована система виконавчого провадження) у напрямі запровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника.

«Після того як програмне забезпечення повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а і їх номери та суми залишків на них. Тобто, з’явиться можливість накладати арешт винятково на один рахунок боржника в одному банку, а не на всі його рахунки в різних банківських установах, як це відбувається наразі. Відповідно, коштами на неарештованих рахунках їх власник зможе вільно розпоряджатися. Але все це можливо тільки в разі відкриття виконавчого провадження», ‒ наголошують у Мін’юсті.

Наприклад, є борг у тисячу гривень. Виконавець розсилає повідомлення в банки про арешт цих коштів. Потім дізнається, на якому рахунку є тисяча гривень, і виставляє платіжне доручення щодо примусового списання коштів. І лише потім кошти можуть списати.

Читайте також: Як розірвати «радянський» шлюб, якщо «друга половина» зникла давно і безслідно

Стягнуті борги на Харківщині

Із початку 2021 року на Харківщині значно збільшились суми коштів, стягнуті за виконавчими документами. Наприклад, за І півріччя 2021 року на Харківщині було стягнуто 36,5 мільйона гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. За аналогічний період 2020 року ця цифра була 23,7 мільйона гривень.

Також за І півріччя 2021 року було стягнуто 14 мільйонів гривень штрафів за порушення ПДР (за минулорічний аналогічний період ‒ 7,8 мільйона гривень). Загалом на користь держави цьогоріч за шість місяців на Харківщині було стягнуто 72,2 мільйона гривень (проти 60,1 мільйона гривень у минулому році).

Як повідомили «СК» у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (Харків), примусове виконання судових рішень і рішень інших органів покладається на органи державної виконавчої служби або на приватних виконавців (у випадках, визначених ЗУ «Про виконавче провадження»).

‒ Примусове виконання розуміє під собою комплекс заходів, до яких зокрема відносяться і звернення стягнення на кошти та інше майно боржників, а також звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, ‒ пояснив заступник начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Сергій Розумний.

Він зазначив, що підставами для відкриття виконавчого провадження можуть бути виконавчі листи, накази, що видаються судами (на підставі рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземних судів); ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях; виконавчі написи нотаріусів; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди тощо.

‒ Сама по собі наявність заборгованості, наприклад, із комунальних платежів, не може бути підставою для списання грошей з рахунку. А ось наявність виконавчого документа про стягнення певної суми коштів – це наслідок розгляду справи компетентними органами чи посадовими особами з прийняттям відповідного рішення ‒ підкреслив Сергій Розумний.

Аби арешт коштів не став для людини неприємним сюрпризом, існує кілька платформ, на яких можна самостійно перевірити, чи має вона борги. Про наявність виконавчого провадження можна дізнатися в Єдиному реєстрі боржників. Це систематизована база даних про боржників, що є складовою АСВП – у режимі реального часу відображається інформація про невиконані майнові зобов’язання боржників. Відомості, що включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

‒ Оскільки Єдиний реєстр боржників містить інформацію про найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім’я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти виконавця, за цими контактними даними можливо зв’язатись з відповідним відділом ДВС та з’ясувати всі необхідні питання, ‒ пояснює Сергій Розумний.

Окрім цього, дізнатися, чи «висять» на вас борги, можна в електронному сервісі державних послуг Дія або на сайті Східного міжрегіонального управління юстиції в розділі «Єдиний реєстр боржників».

У Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції зазначають, що станом на 26 липня до АСВП вже підключилися 14 банків:

  • ‒ АТ «ТАСКОМБАНК»;
  • ‒ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
  • ‒ АТ «Універсал Банк»;
  • ‒ АТ «ОКСІ банк»;
  • ‒ ПАТ «БАНК ВОСТОК»;
  • ‒ ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК»;
  • ‒ АТ «ПроКредит Банк»;
  • ‒ АТ АКБ «ЛЬВІВ»;
  • ‒ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»;
  • ‒ АТ «КРЕДОБАНК»;
  • ‒ АТ «АКБ «КОНКОРД»»;
  • ‒ АТ «ОТП БАНК»;
  • ‒ АТ «ІДЕЯ БАНК»;
  • ‒ АТ «МЕТАБАНК».

Ще кілька десятків банків тестують систему й невдовзі мають також долучитися до неї.

При цьому, як зазначив Сергій Розумний, арешт накладається саме на кошти в розмірі, необхідному для забезпечення повного фактичного виконання, а не на весь рахунок. Арешт і списання коштів поширюється на суму стягнення за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів. Решта коштів на рахунку залишається.

Під арешт і списання можуть потрапити й соціальні рахунки, на які надходять пенсія, стипендія або інша державна допомога. Проте, є і винятки.

‒ У статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік видів виплат, на які не може бути звернено стягнення. Це вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника; допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини та інші види виплат. Крім того, у статті 72 вказаного закону визначено певні обмеження щодо звернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, ‒ акцентує увагу Сергій Розумний.

Саме банк повинен визначити статус коштів і рахунку. Тобто якщо на рахунку знаходяться кошти, на які законом заборонено звертати стягнення, то банк зобов’язаний повідомити виконавцю про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання. Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня після того, як з банку прийшли відповідні документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення. Також частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав, при настанні яких виконавець може зняти арешт з майна (коштів) боржника. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Боргу за комуналку не було, а гроші списали

Щоб мати можливість захистити себе від несправедливого списання коштів із картки, адвокат Роман Чумак радить зберігати квитанції з чеками мінімум три роки. Термін позовної давності по комунальних платежах в Україні не може перевищувати цей період.

‒ Наприклад, звернулися до суду в 2020 році, а стягують за 2014 рік. То ви йдете в суд і пишете заяву про застосування позовної давності. Тоді суд відмовить у позові про стягнення заборгованості. Якщо претензія до нарахованої суми, боржник обов’язково повинен зберігати квитанції за оплату комунальних послуг. Він повинен зробити копії, завірити їх і зробити власний розрахунок, ‒ підкреслює Роман Чумак.

Навіть якщо в людини немає банківського рахунку, але є борги, все одно їх будуть «вибивати». Якщо немає рахунків або власного майна, наприклад, людина просто прописана в житловому приміщенні, але не є власником, то все одно виконавець накладає арешт на персональні дані боржника ‒ ідентифікаційний код і паспортні дані. І навіть якщо в майбутньому він щось придбає: нерухомість, машину ‒ або успадкує щось, то його майно автоматично потрапляє під арешт. Також виконавець має право виставити це майно на публічні торги. А забрати квартиру можуть тільки якщо сума боргу перевищить 150 тисяч гривень.