Ефективна робота — це не завжди красивий кадр: історія бійця з харківської бригади

13.12.2024 18:33 Суспільство
Командир підрозділу БпЛА / Фото: відділ інформації та комунікації Східного територіального управління НГУ Командир підрозділу БпЛА / Фото: відділ інформації та комунікації Східного територіального управління НГУ

Командир підрозділу БпЛА 5-ї Слобожанської бригади Ахілл поділися враженнями досвіду застосування Heavy Shot у Вовчанську цієї осені. Heavy Shot – це український ударний безпілотник, створений, щоб уражати живу силу ворога, техніку та укріплення.

Історію бійця розповіли у відділенні інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України, повідомляє медіа «Слобідський край».

Оператори дронів Ахілла вже давно працюють на безпілотних літальних апаратах (БпЛА) класу важких бомберів. На різних ділянках фронту вони використовували коптери Vampire та Magura. Наразі ж дійшла черга й до Heavy Shot. У вересні на хлопців чекав чотиритижневий курс підвищення кваліфікації, та їхнього досвіду вистачило, аби його завершити за три дні.

— Одразу по приїзду в смугу відповідальності почали ним працювати як ударна група. Останні два місяці ми працюємо на Вовчанську. Комплекс Heavy Shot може нести дуже суттєве навантаження. Ми за ніч використовували десь по 100 кг БК (боєкомплект). Це за чотири-п’ять вильотів. Проте вже декілька тижнів ми також доставляємо вантажі нашим бійцям — сухий одяг, ковдри, спальники, їжу, воду медикаменти тощо. До сьогоднішнього дня доставлено 350 кг забезпечення для піхоти на важких ділянках оборони, — розповів Ахілл.

Відео з Вовчанська, яке показали оператори дронів, змушує затамувати подих. Це місто руїн, коротких спалахів та вибухів. Іноді це маленькі фігурки людей, які перебігають з одного підвалу до іншого, бо більше ховатись ніде. І звідти ведуть вогонь по сусідньому укриттю. Військові кажуть, що дрони та КАБи, мабуть, єдині, що літає у Вовчанську.

Командир підрозділу БпЛА 5 Слобожанської бригади Ахілл

— Ми розробили боєприпас, який дозволяє за один-два вильоти знищити ворога в серйозному укріпленні. Це важкі фугаси. Так, наразі наші цілі переважно статичні, ворог посилає переважно піхоту. Якщо їм десь удалося закріпитися, то потім прилітає наш важкий бомбер, і починає монотонно розбирати такі цілі. Коли ми нищимо всі ці укриття, то просто ворожій піхоті ніде ховатися, і тоді вже всі, хто працює на цьому напрямку там — мавікісти, аутелісти, вони прилітають і маленькими скидами просто вбивають цю піхоту. Тому наша робота — надважлива, щоб не дати можливості ворогу ховатися від наших маленьких, але дуже смертоносних дронів, — ділиться гвардієць. 

З кінця вересня підрозділ Ахілла знищив 25 укріплень з укриттями противника, пошкодив не менше ніж 40.

— Ми завалювали там входи в нори росіян для того, щоб піхота не могла там закріплюватись і рухатися далі. Супер там красивих відео у нас не було, але ефективна робота — це не завжди красивий кадр. Це більше стосується тактики та стратегії застосування БПЛА. Але нам достатньо того, що нам вдячні суміжні підрозділи, це 57 бригада, і ми чуємо похвалу з їхньої сторони. Для нас це дуже важливо, — розповідає військовий. 

Робота оператора дрона стає дедалі складнішою, пояснює чоловік. Зокрема, через потужні системи РЕБ (радіоелектронної боротьби). Наразі українські системи нерідко потужніші за російські. Ворог також намагається застосовувати проти важких бомберів fpv-дрони та снайперів.

— Вони роблять аналітику наших польотів, їхня піхота доволі грамотно доповідає, з якого напрямку летить дрон, — додає Ахілл.

На думку операторів дронів, сфера застосування БпЛА та супутня інфраструктура буде постійно розширюватися та прискорюватися у розвитку. Швидко зростають технологічні можливості: дальність та керованість польоту, швидкість, стійкість до засобів РЕБ, здатність переносити дедалі більші вантажі. Ті ж FPV-дрони перетворились на справжню грозу не лише піхоти та техніки, але й наземних дронів росіян. Гвардійці вже фіксують всі ці трансформації на Вовчанському напрямку, де їм вдається ефективно знищувати наступальний потенціал російських загарбників та підтримувати українських захисників.

Heavy Shot

Раніше ми писали про Ірину – військовослужбовицю 125-го окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ на псевдо «Зіниця». Народилася та виросла в селищі Малинівка Харківської області. Залишатися у війську жінка планує й після закінчення війни, хоча зізнається, що інколи не вистачає цивільного життя.