Гаряча пора для абітурієнтів: перші результати вступної кампанії

Уже завтра, 8 серпня, у закладах вищої освіти України має відбутися остаточний відбір до зарахування абітурієнтів, які хочуть вступити «на бюджет». Нагадаємо, 1 серпня було оприлюднено рейтингові списки зарахування абітурієнтів на бюджетну форму навчання, і до 18-ї години 6 серпня вони мали подати оригінали документів та остаточно визначитися з майбутньою спеціальністю та вишем.

– Якщо після 8 серпня в деяких навчальних закладах або в деяких спеціальностях хтось відмовляється від бюджетного місця, то є другий термін, це 18 серпня, коли триватиме переведення на вакантні бюджетні місця, – повідомив під час брифінгу 2 серпня заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Анатолій Бабічев.

Також він нагадав, що зарахування на контрактну форму навчання триватиме до 30 вересня. Повністю прийом до закладів вищої освіти завершиться з 1 жовтня. Це стосується всіх абітурієнтів, окрім іноземних громадян, зарахування для яких може тривати цілий рік.
Усього, за інформацією Анатолія Бабічева, до харківських вишів за час цьогорічної вступної кампанії майбутні студенти подали 116 000 заяв.

– Цього року кожний абітурієнт мав змогу подати до семи заяв. За нашими підрахунками, кожний випускник подавав  у середньому 4–5 заяв, – додав Анатолій Бабічев.

Загальний ліцензійний обсяг по харківських вишах цього року складає 63 тисячі осіб. Цього більш ніж достатньо, запевняє заступник губернатора, адже щороку до вищих закладів освіти вступає близько 35 тисяч  абітурієнтів.
А от максимальний обсяг державного замовлення цього року трохи зменшився. Він складає близько 12 тисяч осіб. Для порівняння, минулого року максимальна кількість бюджетних місць була на рівні 14 тисяч, щоправда, використали можливість навчання на бюджеті не повністю – а на рівні 12,9 тисячі.

За оцінками Департаменту науки і освіти ХОДА, цього року на одне бюджетне місце в харківських вищих навчальних закладах претендують 15,8 заяви від абітурієнтів.

Право – у лідерах

Цього року загалом у вищих навчальних закладах Харківщини відкрито набір абітурієнтів за  459 спеціальностями. Найпопулярнішою спеціальністю, куди цьогорічні випускники подали найбільше заяв, є право. Приміром, тільки до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого майбутні студенти  подали 7543 заяви.

Серед популярних також –  філологія (германські мови та література), комп’ютерні  науки, медицина, менеджмент, комп’ютерна інженерія, економіка, міжнародні економічні відносини, інженерія програмного  забезпечення, кібербезпека.
Найбільшу кількість заяв випускників отримав Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

– Сюди хотів вступити кожний шостий випускник, і кількість заяв, які отримав цей заклад вищої освіти, складає 19 тисяч, – уточнив Анатолій Бабічев.
Наступними за популярністю йдуть Харківський політехнічний інститут, ХНЕУ (Харківський національний економічний  університет імені Семена Кузнеця), Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, Харківський авіаційний інститут та Національний медичний університет імені О. О. Богомольця.

Серед найпопулярніших ВЗО найбільшу бюджетну форму навчання мають виші, які готують фахівців технічних спеціальностей. Це Харківський політехнічний інститут, Харківський авіаційний інститут, Харківський національний університет радіоелектроніки.
– Але це не означає, що саме вони отримають найбільше державне замовлення, адже цього року, як і попереднього, діє принцип «місця ходять за абітурієнтами». Це означає, що чим більше студентів з вищим балом вступають до навчального закладу, тим більше бюджетних місць перетікає саме в цей ВЗО, – додає  ясності заступник голови ХОДА.

Нагадаємо, окрім пріоритетного держзамовлення, студентам технічних спеціальностей уже з наступного року Кабмін планує підвищити стипендії. Такі заходи запланували з метою стимулювання підготовки працівників промисловості, IT-сфери, ІТ-індустрії через нестачу в країні кваліфікованих фахівців.

Також у Мінекономрозвитку повідомили про підвищення стипендій для майбутніх фахівців, спеціальності яких відповідатимуть потребам ринку та економіки. У 2018-му обсяг держзамовлення на підготовку фахівців було зменшено на 9,6 %. Але натомість пропонується підвищена стипендія для студентів за інженерними, технічними, аграрними спеціальностями.

За словами Анатолія Бабічева, у середньому стипендія студента вищого навчального закладу сьогодні складає 1200 гривень.
Щодо платного навчання, він додав, що ціна за контракт у рік не може збільшуватися більш ніж на 10 %. У цілому цього року в харківських закладах вищої освіти вартість за контракт різниться і становить від 8000 до 30 000 гривень за ступінь бакалавра, а максимальна позначка за навчання в магістратурі сягає 45 000 гривень за курс.

Хто заплатить за профосвіту

Гаряча пора триває не тільки для цьогорічних абітурієнтів, а й для освітянських фахівців, які працюють над новим механізмом фінансування закладів професійної освіти. Так, фахівці Міністерства освіти та науки розробили низку пропозицій, які стосуються змін у системі фінансування закладів профосвіти, які мають розв’язати проблеми підготовки кадрів, а також дати нові стимули для співпраці з роботодавцями. Про це йшлося під час робочої наради з представниками Уряду та бізнесу, яка відбулася 1 серпня в МОН.

Учасниками наради стали представники Мінсоцполітики, Міністерства фінансів, Мінрегіону та Мінінфраструктури, а також очільники професійних об’єднань і асоціацій.

За словами міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, сьогодні на навчання учнів за професіями загальнодержавного значення припадає невелика частина державного фінансування. Також державним коштом покривається здобуття загальної середньої освіти учнів, що навчаються у ПТНЗ. Далі весь тягар падає на органи місцевого самоврядування.
– Ми хочемо додати інші стимули і джерела фінансування, щоб забезпечити доступ до якісної та сучасної професійної освіти, яку сьогодні потребує ринок праці. Тому ми маємо вдосконалити механізм фінансування закладів ПТО і продумати залучення різних джерел для цього процесу, – зазначила освітянка.

Так, за її словами, наразі представники МОН підготували три ключові пропозиції різнорівневого фінансування закладів профосвіти. Перше – галузеве замовлення, яке передбачає фінансування майбутніх працівників від державного/комунального підприємства. Друге – міжбюджетні трансферти, де міська рада приймає рішення про передачу коштів з міського бюджету обласному. Тут обсяг замовлення визначатиметься пропорційно кількості учнів, зареєстрованих на території міста або обласного центру. Останнє – залучення роботодавців до освітнього процесу, яке передбачає підготовку учнів за дуальною формою навчання, або ж навчання за кошти роботодавця.

Так, для того щоб представники бізнесу мали додаткові гарантії у фінансуванні підготовки працівників, учасники розглянули можливість розробки типової угоди, яку роботодавець укладатиме з учнем і представником закладу освіти. Таким чином учень безкоштовно здобуватиме освіту та отримає робоче місце після закінчення навчання, а роботодавець – кваліфікованого робітника з гарантованим періодом роботи.

Вступ без ЗНО

На Харківщині продовжують свою роботу два освітні центри – «Донбас-Україна» та «Крим-Україна», які мають можливість зараховувати до вищих навчальних закладів абітурієнтів з окупованих територій без ЗНО.

Цього року до центру «Крим-Україна» було подано чотири заяви на вступ, «Донбас-Україна» прийняв 103 заяви. За словами Анатолія Бабічева, цих абітурієнтів буде успішно зараховано до закладів вищої освіти області.