«Хочу на вулицях свого міста співати про Перемогу», – історія прикордонника
Микита на псевдо «Маестро» – військовослужбовець «Сталевого кордону». Навіть у складних умовах у зоні бойових дій він знаходить можливість проявити свої творчі здібності та підтримати побратимів.
Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у пресслужбі бригади «Сталевого кордону».
Чоловік родом з Черкас, у 12 років самостійно навчився грати на гітарі, відтоді музика є невід’ємною частиною його життя. Навіть коли йшов добровольцем на захист України, взяв із собою гітару, яку назвав «Хофа».
– Я прийшов до військкомату, там усі були з величезними сумками – назбирали із собою сокир, речей. А я в рюкзак закинув теплі речі якісь і свою гітару, вона зі мною завжди ще з 12 років. І от з березня 2022 року ми з нею у прикордонній службі, – розповідає боєць.
Чоловік каже, що музика дуже допомагає у важкі моменти, так він підтримує і свій моральний стан, і побратимів.
– Раніше ми співали російською якісь пісні, та кожен раз читаєш про ті звірства, що коїли росіяни на нашій землі – і огида така набирається… Хочеться залишити це позаду й не повертатися до цього ніколи. Тому ми сідаємо з хлопцями та починаємо імпровізувати, співаємо про наболіле, – говорить «Маестро».
Найбільша мрія чоловіка – заспівати пісень про Перемогу на вулицях свого мирного міста. Ну а поки вони з побратимами співають пісні на Харківщині, мріючи про найскорішу перемогу та повернення додому.
– Хочеться десь на вулицях свого міста сісти й під гітару заспівати пісні, присвячені Перемозі, закінченню цього жахіття, цієї війни. Я дуже хочу, щоб люди змогли скоріше ці пісні почути, – ділиться Микита.
Раніше ми писали про Михайла з позивним «Бук» – бійця 120-го окремого батальйону 113-ї окремої бригади Сил ТрО. Після закінчення інституту чоловік працював на заводі, а у 2019 році пішов служити в зенітно-ракетний полк. Після закінчення контракту Михайло обрав цивільне життя, проте бажання повернутися до війська чоловіка не покидало.
Та про Сергія, підприємця та ІТ-фахівця, а зараз командира танкової роти в 3-й окремій танковій Залізній бригаді, якого звістка про повномасштабне вторгнення застала на Кіпрі. Він мав вилітати в іншу країну, щоб оцінити перспективи місцевого ринку для подальшого розвитку власного бізнесу. Але нікуди не поїхав, бо одразу для себе вирішив, що повернеться в Україну та піде у військо.
А також про бійця з позивним «Халк», який був менеджером приватної фірми та успішно керував людьми у столичному офісі. Однак, щойно почалася повномасштабна війна, чоловік узяв до рук зброю.
Читайте також:
«Громада повинна знати своїх Героїв»: у Богодухові відкрили Алею Пам’яті загиблих воїнів