На Харківщині ворог намагався швидко просуватись, але ми не дали: історія бійця з харківської бригади  

Історію бійця пресслужба 92-ї ОШБр виклала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє медіа «Слобідський край».

Розвідник на псевдо Маквін родом з Харківської області. Говорить, що службу в 92-й бригаді обирав свідомо, хоча до повномасштабного вторгнення навіть не думав займатися військовою справою.

– Ніколи в житті не мріяв стати військовим, але проїжджати блокпости, усвідомлюючи, що країна у вогні, просто не зміг, тож вирішив, що потрібно йти боронити своє, – каже чоловік.

А от підрозділ Маквін не обирав, однак зараз зовсім не жалкує, що його розподілили у розвідку.

– Я з дитинства бойовий, тому швидко прилаштовуюсь під запропоновані обставини. Спочатку був механіком броньованої ремонтно-евакуаційної машини, згодом став командиром машини. На ній стоїть 73-міліметрова пушка, дія ураження якої понад чотири кілометри. Тож ми отримуємо координати, виїжджаємо і відпрацьовуємо. Кажуть – ефективно, – розповідає боєць.

Розвідник говорить, що зараз роботи дуже багато.

– На Харківщині ворог намагався швидко просуватись, але ми не дали. Піхота, розвідка, арта – всі працювали як один. Хлопці мого екіпажу – найкращі. Всі чітко роблять свою справу, відповідально ставляться до кожного етапу служби – від підготовки техніки та зброї до безпосереднього виконання бойових задач, – зазначає чоловік.

Нещодавно Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський  вручив Маквіну нагрудний знак «Золотий хрест». Чоловік зізнається, що за півтора року служби – це його перша відзнака.

– Зізнаюсь чесно, приємно. Хоча сказати, за що саме нагородили – важко. Героїзмом вважаю дії, коли людина проявляється у критичних ситуаціях, коли все йде не по плану. Таких випадків було чимало. Просто скажу: ми працюємо – головою, технікою і не зупиняємось, як би важко не було, – говорить розвідник. 

Маквін зізнається, що береже своїх маму та бабусю й тому не уточнює, які саме функції виконує у війську. Але додає, що, можливо, колись він розповість їм про пережите і побачене.

Раніше ми писали про Дениса – заступника комбата з морально-психологічного забезпечення у 3-й окремій танковій Залізній бригаді. Під час повномасштабної війни він зустрів харків’янку Катерину, яка невдовзі стала його дружиною.

Та про «Гіпса» – начальника вогневої групи у прикордонному загоні «Сталевий кордон». Чоловік родом із Сумської області, там проживає його родина, а він нині нищить ворога на Харківщині.

А також про Олексія – військовослужбовця 92-ї ОШБр. Чоловік пройшов тернистий бойовий шлях – воював в Андріївці, Кліщіївці, Іванівці, а тепер на Харківщині.

Оперативні новини читайте в нашому Telegram