Найстрашніше – втрачати людей: військовий з харківської бригади про бойовий шлях
Анатолій «Гном» — військовослужбовець 120-го окремого батальйону сил територіальної оборони ЗСУ. До армії чоловік потрапив у січні 2022 року. За цей час встиг повоювати на Харківщині та Донеччині.
Історію бійця на своїй сторінці у Facebook розповіла пресслужба 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ виклала, повідомляє медіа «Слобідський край».
До повномасштабної війни Анатолій займався спортом, охоронними послугами та був електромонтером на залізниці. Чоловік говорить, що його завжди «тягнуло» в армію, тому вирішив підписати контракт та спробувати себе у ролі військового.
— 5 січня 2022 року він підписав контракт, проходив збори, навчання, був інструктором по рукопашному бою. На початку повномасштабної війни ми обороняли Лозову, тоді збиралися групи швидкого реагування й я одразу туди попросився. Потім зібрали штурмову роту, яка виїхала до Ізюмського району. Там по нас працювали танки, міномети, пушки. Зіткнення з піхотою противника тоді ще не було. Воно сталося пізніше у Благодатному та Соледарі, там на нас вже пішло дуже багато «вагнерівців», — говорить боєць.
Він згадує, що за їхніми підрахунками, своїм взводом, за перші чотири дні російських штурмів українській захисники знищили близько 400 окупантів. Анатолій впевнений, що зараз повинна змінюватися й армія й суспільство.
— Війна набирає обороти, ситуація постійно змінюється й всі підлаштовуються під актуальні обставини. Ми намагаємося розвиватися, навчаємо новобранців. Але я вважаю, що все залежить від людини, від того, яке життя вона вела до армії. Бо є такі, які приходять у 55 років і ще можуть бути прикладом для 20-річних, а є навпаки. Але ми аналізуємо, дивимося хто на що спроможний й вже виходячи з цього ставимо задачі. Бо тут від кожного рішення залежить життя людини. Бо найстрашніше – втрачати людей, — говорить чоловік.
Раніше ми писали про Маквіна – військовослужбовця 92-ї ОШБр. За час служби він встиг повоювати на Харківщині, Луганщині та Донеччині. А нещодавно чоловік отримав свою першу відзнаку – нагрудний знак «Золотий хрест» від Головнокомандувача ЗСУ.
А також про Дениса – заступника комбата з морально-психологічного забезпечення у 3-й окремій танковій Залізній бригаді. Під час повномасштабної війни він зустрів харків’янку Катерину, яка невдовзі стала його дружиною.
Та про «Гіпса» – начальника вогневої групи у прикордонному загоні «Сталевий кордон». Чоловік родом із Сумської області, там проживає його родина, а він нині нищить ворога на Харківщині.
