Зривав розтяжки та виходив з оточення: як захисник з Богодухова пройшов запеклі бої
Юрій на псевдо «Павук» – військовослужбовець 113 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Чоловік у Богодухові, вдома його чекає дружина та двоє діточок. Ще з молодих років він пов’язав своє життя з армією – після строкової служби служив за контрактом, але в 2012 році вирішив повернутися до цивільного життя і займався будівництвом доріг.
Про це повідомляє «Слобідський край» з посиланням на 113-ту окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ.
Коли у 2014 році почалася АТО Юрій знову взяв до рук зброю. Він став командиром танка, пройшов важкі бої, але у 2015 році звільнився, повернувшись до мирного життя та вірив, що війна залишилася позаду.
Та 24 лютого 2022 року він прокинувся від вибухів. Разом з родиною повертався із Сум та бачив згорілі колони ворожої техніки. У дорозі додому потрапили під перехресний вогонь, але змогли вибратися неушкодженими. Одразу ж по приїзду додому Юрій пішов до військкомату, але він був зачинений. Тільки через знайомих він зміг потрапити до лав ТрО.
«24 лютого після обіду ми були вже у Харкові та отримували зброю. А в ніч із 24 на 25 лютого окопувалися в Саржиному Яру. Люди ще не усвідомлювали, що сталося. Але коли з’явилися перші загиблі й почалися масовані обстріли – прийшло розуміння», – згадує Юрій.
27 лютого 2022 року батальйон отримав завдання знищити ворожу колону із семи машин. За допомогою БМП суміжної бригади змогли повністю її розгромити, а потім по П’ятихатках шукали вцілілих росіян.
«Коли перші хвилі атак на Харків вдалося відбити, батальйон висунувся в Богодухів, де почав мінувати кордон. Далі були бої на Харківщині та Донеччині. Батальйон дуже швидко набирався досвіду – логістика працювала як годинник, ніколи не було проблем ані з набоями, ані зі зброєю, ані з харчами. Багато людей намагаються уникати вивчення нової або додаткової зброї, тому що бояться відповідальності. Але якщо ти вчишся, думаєш і дієш розумно – вижити шансів більше», – зазначає військовий.
Підрозділ в якому служив Юрій постійно проходив навчання, солдати отримували сертифікати мінометників, кулеметників та розрахунку СПГ-9. Навчилися читати мапи – могли замінити навідників і за необхідності організувати повноцінний розрахунок. Разом зі своїм батальйоном «Павук» пройшов усі гарячі точки, виходив з оточення, потерпав від обстрілів та зривав розтяжки.
«Треба вчитися, думати, планувати і не вважати себе жертвою – тоді залишишся живим навіть у найжорсткіших умовах», – підсумовує Юрій.
Раніше ми писали про Роберта – військовослужбовця прикордонної бригади «Гарт». У чоловіка доволі незвичний позивний – RIP. Абревіатура «Rest In Peace» в перекладі з англійської означає «спочивай з миром». Але Роберт каже, що в його випадку означає зовсім інше. Перша літера – його ім’я, а наступні – особисте.
