Планував повернутися до Польщі, а пішов до армії: історія військового психолога

Історію бійця пресслужба 3-ї окремої Залізної бригади виклала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє медіа «Слобідський край».

До великої війни Ігор працював у Кам’янець-Подільському районному управлінні праці й соціального захисту, навчався і довго трудився у Польщі, куди мав намір повернутися, проте всі плани змінилися у лютому 2022 року. 

– 24 лютого 2022 року переді мною наче пролетіло все життя. Логічно я не міг дати відповідь, чому це все почалося. Попри сигнали, що повномасштабне вторгнення станеться, не вірив. Бо раціонально це не поясниш. З дружиною і молодшою донькою ми зустріли війну в Кам’янці. А моя сестра і старша донька перебували в Києві. Вони вибиралися звідти фактично пішки – в напрямку Житомира. Часу на роздуми не було, все робилося швидко й самотужки. Лише через дві доби рідні були вдома, і я тимчасово видихнув, – згадує чоловік.

Спочатку Ігор з друзями й колегами ніс службу у громадському формуванні при місцевій поліції.

– Це – нічні патрулювання, допомога внутрішньо переміщеним особам, заходи з дотримання порядку. Поліція була нечисельна і потребувала такої допомоги. Єдине, що в нас тоді було, це – ентузіазм. Мобілізований восени 2022 я швидко зрозумів, що університетська військова кафедра таки дала мені багато в знаннях, які знадобилися тепер, через 20 років, – говорить військовий.

Тоді він потрапив служити офіцером-психологом у танковий батальйон Залізної бригади. Говорить, що це був зовсім новий досвід. Та додає, що тоді зосередився на головному завданні – підтримці мобілізованих, які прийшли з цивільного життя у військові фронтові будні. Адже таких – абсолютна більшість.

– На фронті – інші життєві ситуації, інші фобії. Існує страх невідомого, людина може бути невпевненою в собі, емоційно перевантажується. Вдячний, що зі мною ділилися своїми спостереженнями хлопці, які пройшли АТО та ООС, це допомогло в роботі. На жаль, у нашій культурі не закладена практика звернення до психолога в разі проблем. Варто це змінювати. Бо не треба соромитися звертатися, вам допоможуть, – зазначає Ігор.

Наразі він опікується пунктом психологічної допомоги бригади, де, як він образно висловлюється, створено можливості для «психологічного інтермеццо», паузи, релаксу. Є методики, є практика, є вже й досвід.

– Психологія на фронті – сфера додаткова. Головне – це бойова підготовка. Проте працюємо над створенням досяжного в наших умовах психологічного комфорту. Подивіться, наприклад, наскільки підтримують бойовий дух жарти. Навіть під обстрілами. Воїн повинен відчувати постійну підтримку й від держави. В ідеалі – настільки підняти престиж простого солдата, щоб на місце був конкурс. Говорячи про перспективи, я вірю в професійну армію. А у всіх громадян має бути глибоке розуміння й відчуття, що тут – наша країна, і слід бути завжди готовими захищати її сумлінно, – ділиться психолог.

У вільний час Ігор не забуває й про власні вподобання – полюбляє зайнятися вивченням іноземних мов чи почитати щось новеньке про світові економічні тенденції. 

– У мене – чудова сім’я, – впевнено й лагідно промовляє психолог. – Цілковите порозуміння й підтримка. Також знаю, що потрібен братам і сестрам по зброї. Життя переконало мене, що велику роботу можна робити на різних щаблях і мати успіх, – каже Ігор.

Раніше ми писали про Романа – розвідника 92 ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка. Загалом у війську чоловік сім місяців, але за цей час встиг зарекомендувати себе, як результативний і наполегливий воїн.

Та про сержанта артилерійського підрозділу 3-ої танкової бригади Андрія, який третій рік воює на Сході України. За цей час він побував в найгарячіших місцях та брав участь у звільненні Харківської області. Андрій досить відомий у професійній спільноті представник українських інді-парфумерів, які і зараз, під час війни, виробляють свою продукцію.

А також про Олега з позивним «Чорний» – військовослужбовця 209-го окремого батальйону сил територіальної оборони ЗСУ. За два роки війни чоловік пройшов зі своїм батальйоном виконував бойові завдання на багатьох ділянках фронту, зокрема, на Донецькому і Лиманському напрямках.