Попри тяжке поранення не покинув побратимів: історія бійця з харківської бригади

Історію бійця розповіли у відділенні інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України, повідомляє медіа «Слобідський край».

– Треба за свою землю боротися. З перших днів ми блокпости в себе будували, готувалися. Фронт рухався, потім фронт зупинився, і треба було якось далі захищати країну. Я пішов у військкомат, – говорить Олександр.

А далі був Харківський контрнаступ та запеклі бої у Кремінній на Луганщині, тоді росіяни були за сотню метрів. Саме там чоловік і зазнав тяжкого поранення.

– Деяка позиція втрачала свою боєздатність, були втрати, нас направили на підкріплення. І в нічний час під час пересування до цієї позиції натрапив на мінно-вибуховий пристрій, мабуть, «Пелюстка», – згадує військовий.

Після поранення – ампутація частини ноги, тривале лікування та реабілітація. І попри все – повернення до рідного підрозділу.

– Я багато пройшов з цими хлопцями й буду з ними до кінця, все буде добре, і ми переможемо, – переконаний чоловік.

Він розповідає, що відновитися допоміг спорт. Олександр бере участь у всіх змаганнях військових та ветеранів, які організовуються у 5-й Слобожанській бригаді або в яких Слобожанські гвардійці беруть участь по всій Україні. Цьогоріч Прапор також зійшов на спортивний п’єдестал у Києві. Зараз чоловік, попри тяжке поранення, служить на рівні з побратимами на Харківщині. Вдома на нього чекають дружина та 5-річний син.

Раніше ми писали про Владислава – військовослужбовця 92-ї ОШБр. Протягом одинадцяти років чоловік разом із сім’єю займався тюльпанним бізнесом. Масштаби були такі, що квітами забезпечував п’ять областей України, передусім – східні, адже родом боєць з Харкова.