Виніс під обстрілами пораненого побратима: історія гвардійця з Харкова

Історію військовослужбовця розповіли у відділенні інформації та комунікації Східного Харківського ТУ НГУ. 

До лав Національної гвардії «Прапар» приєднався наприкінці 2022 року. Він харків’янин. Перші ворожі обстріли почув, збираючись на роботу. Дочекався, коли дружина народила первістка — їхню донечку, та пішов захищати свою родину, місто та країну. Про свої нагороди він розповідає неохоче. Припускає, його відзначили за порятунок пораненого під щільним ворожими обстрілами.

«Найважче було вивозити пораненого, коли було влучання в голову. Тому що це довго відбувалось і хотілось врятувати життя. Виносили під обстрілами, але життя врятували», — згадує чоловік.

Орден, як і кожну свою нагороду та успішний бойовий вихід, «Прапар» вважає спільною з побратимами — живими і тими, хто поліг, захищаючи українську землю від ворога. Захисник говорить, що зараз війна стала більш технологічною. Втім, тактика та бойовий досвід важливіші. За роки війни «Прапар» не раз спілкувався з полоненими. Відзначає, що й ворог змінюється. Таких, що розповідали, що не знають, куди їдуть і навіщо, вже немає.

«Є, звісно, бригади, які не дуже підготовлені – то м’ясо, а є такі, що дуже підготовлені, та з ними важко «працювати». Зараз все змінюється. Ну спочатку це була піша війна. Зараз антидронова, і противник добре розвивається в цьому напрямку. Але все одно – тактика, піхота – це першочергове», — додає гвардієць.

Наразі він заочно здобуває вищу освіту, а як підростає донечка — бачить лише під час відпусток. Після війни не планує залишатись у війську. Та поки гвардієць відчуває себе на своєму місці — захищає тих, кого любить, і сумує за друзями, яких вбили російські загарбники.

Раніше ми писали про Андрія – офіцера 3-ї окремої танкової Залізної бригади. Цьогоріч перебуваючи на фронті у Харківській області він освідчився своїй коханій. А 26 березня молодята оформили офіційний шлюб у Харкові. На церемонії були присутні лише троє побратимів нареченого.