Про війну, кров та двох харків'ян, які донорський «двіж» організували

По краплині

Майже кожний ранок у Андрія починається з того, що по дорозі на роботу він об’їжджає людей, з якими домовився напередодні. Хлопець саджає їх до своєї автівки та везе до пункту в Харкові, де приймають кров. Чекає їх там, розвозить по домівках, а потім уже їде на роботу. 
– У вихідні вдається зробити декілька поїздок, кожного разу в машині – чотири людини, – зазначає він.

Нашвидкуруч рахуємо: з кожного донора беруть по 450 мл, тобто за один раз він привозить людей, які здають майже два літри крові. «Крапля в морі» – скаже хтось, адже потреба в умовах війни набагато більша. Але це – кожен день, а іноді Андрій робить по декілька «ходок». 

Андрій та одна з його "ранкових" груп. Фото із соцмереж

Андрію – за тридцять. Він  засновник охоронного агентства, живе у Харкові. Донорством ніколи не займався. Але війна все змінила. 
– Після початку війни я десь два тижні не міг отямитись. У мене друзі – волонтери, я спитав, чим можу допомогти, сказали, що будуть мати моє бажання на увазі... 24 березня вирішили з мамою поїхати здати кров – ну щоб хоч чимось допомогти... Я ніколи цього не робив, хвилювався дуже... Приїжджаємо – а там нікого немає. Я дівчат-медсестер розпитав, вони сказали, що кров потрібна постійно, але навіть ті, хто міг би її здати, не можуть дістатися до пунктів, адже транспорт у Харкові не ходить. Я поміркував, чим можу допомогти, та написав пост у Фейсбук, – розповідає Андрій.
Він зібрав декілька груп та відвіз їх до лікарень, де приймали кров, але справа йшла не так швидко, як треба. А потім зв’язався зі своїм давнім знайомим Ігорем, і той взяв на себе «інформаційну частину» – оголошення в соцмережах, роз’яснювальну роботу, координацію та створив телеграм-канал для тих, хто хоче їм допомогти. 

Андрій та Ігор починали цю справу вдвох. Фото надано героями публікації

Віддати частку себе для інших

Хлопці познайомилися декілька років тому, коли Ігор працював журналістом, а Андрій створив програму «Споживач» для захисту прав людей. Ігор – донор зі стажем, здавав кров з 2017 року,  знає всі дрібниці цієї справи та охоче розповідає про них новачкам. 

Ігор – донор зі стажем. Фото надано героєм публікації

– Зараз я бомж із Північної Салтівки, мій дім на 90 %  піде під знос. Живу між містом Харковом та областю, де є прихисток, – говорить Ігор. – Роботи немає, грошей відповідно теж, але бажання волонтерити є. Я розумію, що разом з Андрієм можу зробити корисну справу, тому взяв на себе організаційно-інформаційну частину та просвітницьку роботу.

Хлопці розповідають, що стикатися доводиться і з недовірою до них особисто, і взагалі з різними «жахалками». 
– Одна жіночка, наприклад, перед тим, як сісти в машину, сфотографувала її з номерами та відправила чоловіку – про всяк випадок, – розповідає Андрій.  На своїй особистій сторінці у Фейсбуці після поїздок він викладає фото з людьми, які здали кров, – і це теж працює на довіру. 

Разом із заступником директора з медичної частини Харківського обласного центру служби крові Оленою Малигон. Фото надано героями публікації

У квітні хлопці розширили географію діяльності: вийшли за межі міста. Спочатку працювали з пригородом, потім за допомогою знайомого волонтера Олександра вдалося зібрати людей із Солоницівки та Покотилівки. У Пісочині взагалі селищна рада узяла справу в свої руки: там самі зібрали людей та організували цілий автобус. А наприкінці квітня Ігор зробив першу спробу зібрати донорів з «глибинки» Харківщини. І ця спроба вийшла вдалою. 

– Я зв’язався з місцевою владою, з представниками бізнесу, адже потрібен був не тільки автобус, а й пальне. Знайшов повне розуміння та підтримку, – ділиться Ігор. – Бажаючих здати кров було багато, але й роботи у мене теж: люди хвилювалися, що їхати далеко... У когось жінка паспорт заховала, бо не хотіла, щоб чоловік їхав, хтось вважав, що на блокпосту йому неодмінно повістку вручать, дехто побоювався обстрілів по дорозі... Розмовляв, переконував, що їхати безпечно. Зібралось 18 людей, але 10 з них довелося відсіяти за медичними показниками. Поїхало шість кадрових донорів, тобто з досвідом, та два новачки.

Ігор упевнений, що наступного разу буде більше людей – багато хто говорив, що хоче здати кров, але в призначений день не може поїхати. І наступну дату вже призначено. А в телеграм-каналі весь час додаються й додаються нові люди, які хочуть віддати хоча б малу частинку себе – заради життя інших, заради перемоги, заради миру. 

P.S.

Поки готувався цей матеріал, у Ігоря та Андрія  з’явилося двоє нових помічників, які будуть підвозити людей до пунктів приймання крові.  Ігор продовжує роботу в «глибинці»: збирає другу групу донорів в одній громаді та пробує домовитися з ще одною громадою області. Назви громад не вказуємо з міркувань безпеки. 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Де в Харкові можна здати кров та хто може стати донором

1. КНП Обласний центр служби крові
Щоденно з 08:00 до 15:00
тел. 095 570 4766
вул. Клочківська, 366

2. КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР
Вт, чт з 08:00 до 11:00 
Тел. 067 982 4654
вул. Краснодарська, 104

3. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР
Вт, чт з 08:00 до 11:00
Тел. 057 725 0969
пр. Олександрівський, 122

Обмеження для донорів

Вага від 51 кг, вік від 18 років до 60 років
Протипоказання: вживання наркотиків, тяжкі операції з переливанням крові, тяжкі захворювання – онкологія, гепатит В, С (хворів або переносник), туберкульоз, сифіліс, СНІД, операції з видалення одного з органів, травми черепа. Серйозні проблеми із серцем, цукровий діабет, вроджена вада серця.
Не можна здавати кров тим, хто робив останні шість місяців татуювання, пірсинг, мав хірургічні втручання, а також тим, хто приймав антибіотики менше місяця тому або вживав алкоголь за добу до маніпуляції. Є обмеження для жінок: має минути три дні після закінчення менструації. 
У потенційного донора повинен бути стабільний тиск та температура 36,6. 

Перед здаванням крові треба:

За добу до здачі не вживати жирну, копчену та солону їжу, молочні продукти і банани.
Уранці легкий сніданок – чай та бутерброди, мюслі, каші.
Із собою мати паспорт, ідентифікаційний код та карту обліку донора України, якщо є.