Що слід знати про цифрове ефірне телебачення

Фото: Новий Погляд Фото: Новий Погляд
Сьогодні в Україні стартує цифрове мовлення. До першої хвилі ліквідації аналогового телебачення потрапили Київ і Кіровоградська область. У решті областей перехід на цифру має відбутися до 31 серпня. Що це означає для пересічних українців і що необхідно зробити для того, аби не залишитися без улюблених телевізійних програм і новин, – далі в матеріалі «СК».

Навіщо всім цифра?

Відповідно до міжнародних зобов’язань, в Україні триває процес переходу ефірного телевізійного мовлення від аналогового стандарту розповсюдження програм до цифрового DVB-T2.

Це означає, що аналогове телебачення буде неодмінно  вимкнено на заміну більш прогресивному цифровому стандарту. За словами фахівців, перевагами цифри є висока якість телевізійного сигналу та більша кількість телеканалів без жодних перешкод. Приміром, на одному аналоговому каналі можна увімкнути вісім цифрових. Окрім цього, відключення аналогового телебачення також дасть змогу більш ефективно використовувати радіочастотний ресурс України.

Адже вивільнені частоти будуть задіяні для розбудови нових телекомунікаційних мереж, зокрема мобільного зв’язку нового покоління та Інтернету.
Насамперед, відчують різницю в перегляді телепрограм саме телеглядачі ефірного телебачення, які сьогодні приймають телепрограми, використовуючи кімнатну, зовнішню або колективну антену. А от абонентів кабельного телебачення та власників супутникових антен зазначені зміни не стосуються.

 


 

Подовжений аналог  і перенесена цифра

Кінець епосі антенного телебачення наша країна оголосила ще у 2006 році, коли разом зі всім світом підписала в Женеві старому мовленню вирок і проголосила курс на новітнє – цифрове телебачення. Згідно з міжнародною регіональною угодою «Женева-2006» Україна мала перейти з аналогового мовлення на цифрове до 17 червня 2015 року. Однак цього не сталося, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила відстрочку цифрової реформи, аргументуючи це тим, що країна не мала жорстких зобов’язань здійснити перехід саме до червня 2015-го.

Перехід на аналогове телебачення запланували до 30 червня 2017 року. Відповідне Розпорядження № 788-р Кабмін затвердив 26 жовтня 2016 року.
Але й тоді перехід на новий формат так і не відбувся, і урядовці знову переносили це рішення та відстрочували цифрову реформу.

Спочатку на 30 березня  2018 року – відповідну постанову № 563 прийняв у серпні минулого року Кабінет Міністрів України. Потім, відповідно до урядової постанови «Про внесення зміни до розділу I Плану використання радіочастотного ресурсу України», строк використання радіотехнології аналогового мовлення продовжили до 1 липня  2018 року. Але й улітку цього року перехід так і не стартував, адже в Україні знову відстрочили старт переходу.

Так, Постановою Кабінету Міністрів від 13 червня 2018 року  № 509 внесено зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України стосовно термінів використання аналогової технології телевізійного мовлення.

Відстрочку переходу на цифру аргументували тим, що країна була не готовою запроваджувати новий формат, адже за інформацією Нацради при вимкненні аналогового сигналу держава має враховувати низку факторів. Серед основних – наявність цифрового ефірного телебачення у країні і покриття цифровим сигналом  95 % населення країни (такий рівень покриття записано в ліцензіях цифрового провайдера – компанії «Зеонбуд») та наявність цифрових ліцензій у всіх аналогових ефірних мовників. Окрім цього, забезпечення малозахищених категорій глядачів аналогового телебачення цифровими приставками (телетюнерами) для прийому сигналу DVB-T2 на телевізори.

Достеменних даних про рівень покриття цифровим сигналом не надає ніхто. «Зеонбуд» декларує 95 %, опоненти кажуть про 60 %.


 Розпочнуть з Києва  та Кіровоградщини

Згідно з новою ухваленою постановою Уряду, 31 липня має стати останнім днем існування аналогового ефірного телебачення в Києві та Кіровоградській області.
– Перехід на цифрове мовлення буде непростим процесом. Багато чинників спонукають зробити цей крок саме зараз: це і виконання міжнародних зобов’язань, і необхідність забезпечення більш якісного зображення 32 каналів у безкоштовному форматі для населення, і звільнення частот під інші напрями – FM-радіо чи мобільний зв’язок. Це – плюси переходу на цифру. Серед мінусів – відсутність досвіду, –  прокоментував 26 липня на прес-конференції, присвяченій переходу країни на цифрове телевізійне мовлення, голова Національної ради Юрій Артеменко.

Тому для першочергового відключення аналогу було обрано лише два регіони – Київ і Кіровоградську область. Саме ці регіони під час засідань Міжвідомчої координаційної групи з впровадження в Україні цифрового телевізійного мовлення при Держспецзв’язку були визнані як найбільш підготовлені до переходу на цифру. Тому перед відключенням аналогу по всій  країні в цих регіонах протестують цю технологію, а також з’ясують усі можливі ризики із забезпеченням тюнерів, покриттям білих плям тощо.
Так, у Києві Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення має вимкнути 18 передавачів  12 загальнонаціональних каналів: 1+1, Інтер, ICTV, Новий канал, Україна, СТБ, ТЕТ, НТН, М1, 5 канал, К1, Прямий канал, а також одного місцевого телеканалу «Київ».

У 20 населених пунктах Кіровоградської області буде  вимкнено передавачі 13 загальнонаціональних телеканалів: 1+1, Інтер, ICTV, Новий канал, Україна, СТБ, ТЕТ, НТН, М1,  5 канал, К1, Прямий канал, Мега, а також одного кропивницького телеканалу TTV.
26 липня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про втрату чинності ліцензій усіх цих каналів на аналогове ефірне мовлення в Києві та Кіровоградській області з 1 серпня. Телеканали «Київ» і TTV протягом десяти днів повинні здати Нацраді свої ліцензії, а загальнонаціональні телеканали – протягом місяця подати Нацраді заяви про переоформлення своїх ліцензій, вилучивши з них частоти з  вимкненими передавачами.


 Остаточний перехід

А от остаточний перехід українського телебачення на цифрові стандарти мовлення відбудеться 31 серпня 2018 року.
Також Національна рада внесла пропозиції до Кабміну щодо необхідності збереження аналогового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення, на прикордонні, де існують ризики інформаційного впливу країни-агресора, для суспільного мовника (НСТУ) та місцевих і регіональних компаній, які не мають ліцензій на цифрове мовлення. Одну з пропозицій – про збереження аналогового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення – вже враховано під час внесення змін до постанови Уряду від 18 липня. На переконання Національної ради, інші пропозиції також будуть враховані.

Тобто аналогове телебачення працюватиме в районах України, що межують з Кримом та Донецькою і Луганською областями.
Окрім цього, поки що в  Києві не планують вимикати аналогові передавачі телеканалів UA: Перший, 2+2, ПравдаТУТ, ПлюсПлюс і Перший київський (раніше мав назву 100+). У Кіровоградській області залишиться можливість приймати аналоговий сигнал телеканалів UA: Перший, Кіровоград, а також 2+2 у Кропивницькому (на базі ліцензії ТРК «Стимул») та Гайвороні. UA: Перший і Кіровоград –  це суспільні телеканали, а  решта мовників – місцеві й регіональні, що не мають цифрових ліцензій.

 

Фото: Укрінформ

Також, як розповів інтернет-порталу  «Детектор медіа» відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко,  готується ще одна постанова Уряду про продовження роботи аналогових передавачів до 31 грудня  2018 року для передавачів місцевих і регіональних телекомпаній, які не мають цифрових ліцензій, передавачів суспільного мовника (UA: Перший і телеканали обласних філій Національної суспільної телерадіокомпанії України), а також передавачів, розташованих на кордоні з Російською Федерацією в Чернігівській, Сумській і Харківській областях.


Ціна переходу

Таким чином, уже 1 вересня всі глядачі по всіх регіонах  країни, які отримували аналоговий сигнал з ефіру й мають телевізори старого зразка, не зможуть без спеціального обладнання (телетюнерів) переглядати телевізійні програми.
Приймати сигнал цифрового ефірного телебачення можна за допомогою цифрових приймачів стандарту DVB-T2 або телевізорів, що підтримують цей стандарт. Ціна приймачів коливається від 360 до 600 гривень.

Також якість сигналу DVB-T2 повністю залежить від антени, тому фахівці рекомендують використовувати антени для цифрового ефірного телебачення. Їх вартість варіюється в межах 230–460 гривень.
Альтернативою цифрового мовлення є також кабельне телебачення (для його підключення потрібно звертатися до провайдера кабельного ТБ), супутникове телебачення (Viasat або XtraTV) та інтернет-телебачення (OTT: LanetTV, Megogo, OLL.tv тощо та IPTV – звертайтесь до вашого інтернет-провайдера).

Автор:
Олена Загребельна