Сховище радіоактивних відходів під Харковом реабілітують

Так, фахівці зроблять переоцінку безпеки старих сховищ радіоактивних відходів, а також  розроблять технічні рішення для реабілітації найбільш проблематичних із них. У нашій області до таких могильників відноситься Харківський державний міжобласний спецкомбінат, що у Дергачівському районі. 

Реабілітувати сховища будуть у рамках проекту ЄС «Комплексна оцінка безпеки майданчиків з поводження з радіоактивними відходами, які експлуатує ДК УкрДО Радон, і проектування заходів з реабілітації проблемних сховищ» з бюджетом у 1,4 млн € у рамках фінансованого ЄС Інструменту співробітництва у сфері ядерної безпеки. 

Як повідомило Представництво Європейського Союзу в Україні,  проект розпочався 20 листопада і триватиме три роки. 

— Радянські сховища радіоактивних відходів створювались поблизу густонаселених територій, що неприйнятно згідно з нинішніми стандартами безпеки. Цей проект кладе практичний початок роботам з проектування процесу реабілітації таких сховищ і переміщення відходів до Чорнобильської зони відчуження для безпечного захоронення, — сказав перший заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Олег Насвіт.  

Бенефіціаром проекту є Державне агентство України з управління зоною відчуження, кінцевим користувачем — Державна корпорація «Радон». Проект виконує німецько-український консорціум, який очолює Brenk Systemplanung GmbH і до якого входять Plejades GmbH, Корпорація ТОВ Укратомприлад і DMT GmbH & Co.

Довідково

Державні міжрегіональні спецкомбінати Корпорації «Радон» відповідають за збирання, обробку та зберігання радіоактивних відходів, не пов’язаних з ядерним циклом. Ці об’єкти розташовані поблизу найбільших міст України — Києва, Харкова, Дніпра, Львова та Одеси. Вони були спроектовані за радянських часів. Відповідно до рішення уряду, ці майданчики підлягають реабілітації, а радіоактивні відходи повинні бути вивезені з них до Чорнобильської зони відчуження і розміщені в спеціально спроектованих сховищах для безпечного захоронення.

Після Чорнобильської аварії ЄС розпочав програму з ядерної безпеки – спочатку в рамках фінансового інструменту Технічна допомога країнам Співдружності Незалежних Держав (ТАСІС), на зміну якому 2007 р. прийшов Інструмент співробітництва у сфері ядерної безпеки. Внесок Європейського Союзу в ядерну безпеку України, наданий через ці два інструменти, перевищив 950 млн. €.

Вартість прямої підтримки, наданої українській ядерній експлуатуючій організації ДП НАЕК «Енергоатом» та Державній інспекції ядерного регулювання України через програму 2+2 наближається до 300 млн. €. Крім того, вклад у довгострокове безпечне поводження з радіоактивними відходами, що утворились у результаті Чорнобильської аварії, відходами зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції та в довгострокове зберігання й захоронення радіоактивних відходів діючих енергоблоків України перевищує 600 млн. €.

Читайте також: Виставка витворів зі сміття вперше пройде у Харкові