Від стрільця до помічника командира: історія тероборонця з Харківщини

 Історію військовослужбовця на своїй сторінці у Facebook розповіла і виклала пресслужба 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, повідомляє медіа «Слобідський край».

– Позивний Вікінг мені дав мій побратим Єнот. Він вважає, що я схожий на героя із серіалу про вікінгів. Мабуть, через бороду і незламний дух! – розповідає Роман.

На початку повномасштабного вторгнення він неодноразово намагався приєднатися до армії, але в трьох військкоматах отримав відмову через відсутність вільних вакансій. Вирішити проблему з призовом допоміг телефонний дзвінок колишньому співслужбовцю з поліції, який на той час уже служив у Чугуївському окремому батальйоні територіальної оборони. З п’ятого травня 2022 року Роман став стрільцем у складі батальйону.

Зараз він помічник командира з правової роботи.

– На цій посаді теж багато роботи – від юридичного супроводження службових документів до допомоги побратимам з будь-яких питань. Але найголовніше – не тільки вирішувати справи, а й підтримувати бойовий дух хлопців. У наших руках зараз не тільки зброя, а й майбутнє країни, за яке ми відповідальні, – зазначає військовий.

Чого не вистачає чоловікові із цивільного життя?

– Іноді не вистачає ванни. Просто хочеться полежати у ванні декілька годин, забути про все і розслабитись. Але найбільше не вистачає сім’ї поруч. Знаю, що вони чекають на мене, і це найголовніше. Дружина та донька – найдорожчі люди в моєму житті. Ще у нас є кішка Бетті, – каже Роман з посмішкою на обличчі.

Після війни Вікінг мріє відкрити власну справу. Але поки що плани не мають ще чіткості – треба дочекатися Перемоги.

– Спочатку відпочину два місяці: занурю ноги в Чорне море на українському Тарханкуті і просто насолоджуватимусь тишею та заходом сонця, – мріє захисник.

Раніше ми писали, як поранений нацгвардієць урятував побратима.

Також нагадаємо, які завдання виконують водії «Сталевого кордону» на лінії фронту і в тилу.