Від маршруток до електробусів: які зміни чекають на пасажирів та перевізників
Регіонам бракує мобільності
За минулий рік на Харківщині відремонтували майже 300 кілометрів доріг. Це в десять разів більше, ніж у 2017 році. Ремонти тривали на тисячі дорожніх об’єктів, з яких 930 комунальних доріг, 80 доріг місцевого та 14 доріг державного значення.
Основними напрямками, де працювали дорожники, були автошлях Н-26 Чугуїв – Мілове, Р-46 Харків – Охтирка, а також напрямок М-03 Київ – Харків – Довжанський.
– Цього року плануємо відремонтувати близько 90 об’єктів на дорогах місцевого значення. Також заплановано реконструкцію доріг регіонального значення Дергачі – Козача Лопань та частини дороги Мерефа – Лозова. Масштабний проект, який буде реалізовано цього року в області, стосується реконструкції дороги Харків – Мерефа – Лозова – Павлоград. Кошти на реалізацію цього проекту закладено окремим рядком у Державному бюджеті, – розповів заступник голови ХОДА Вадим Данієлян.
За його словами, цього року на ремонт доріг державного значення збираються витратити щонайменше 1,3 мільярда гривень, ще 900 мільйонів гривень підуть на ремонт доріг місцевого значення.
Дорога міжнародного значення М-03 Київ – Харків – Довжанський, де цього року передбачається будівництво розв’язки в районі селища Пісочин, потрапила до екшен-плану Міністерства інфраструктури України на найближчі три роки в рамках Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року.
Обговорення заходів у рамках плану на 2019–2021 роки для нашого регіону пройшло 12 квітня в Харкові. Нагадаємо, у травні минулого року Уряд схвалив Нацстратегію, яка визначає ефективну роботу транспортного сектора та стратегічні цілі європейської інтеграції галузі.
Стратегію було розроблено працівниками Міністерства інфраструктури за підтримки групи європейських експертів і Офісу підтримки реформ у рамках проекту ЄС «Підтримка імплементації Угоди про асоціацію та Національної стратегії в секторі транспорту України» (AASISTS).
За словами заступника міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктора Довганя, окрім ремонту доріг, Нацстратегія передбачає розвиток авіаперевезення та запуск прямих авіарейсів між регіонами.
– Ми додали конкуренції по міжнародних перельотах, але на сьогодні українцям бракує можливості літати не радіально, коли всі рейси прямують через Київ, а щоб, наприклад, з Харкова був прямий рейс до Львова. Сьогодні в регіонах бракує мобільності в авіасфері, – зазначив Віктор Довгань.
Тому в рамках Нацстратегії в Харківському аеропорту збираються реконструювати аеродромний комплекс.
– Це роботи, пов’язані з огородженням аеропорту та сигнальним освітленням аеродромного комплексу. Проект передбачений на 2019–2020 роки. Гроші плануємо отримати з державного бюджету. На реконструкцію знадобиться 960 мільйонів гривень, – розповів Вадим Данієлян.
Інноваційний транспорт
Низка інфраструктурних проектів планується в обласному центрі. Серед них – будівництво двох станцій метро, «Державінська» та «Одеська», а також закупівля транспорту, у тому числі нових вагонів для метрополітену. У рамках цього проекту планується закупити 40 нових вагонів. Також за кошти ЄБРР місто купить 57 низькопідлогових тролейбусів.
– Цей проект сягає 320 мільйонів євро – це кредит під державні гарантії. Половину дає Європейський інвестиційний банк, іншу – Європейський банк реконструкції і розвитку. Зараз є невелика затримка з ратифікацією другої частини проекту, але за планами Міністерства тендер має відбутися цього року, а у 2020 році вже розпочнуться роботи, – повідомив заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції.
Загалом, за кількістю проектів, які стосуються запровадження інноваційних технологій у транспортній сфері, Харківщина – у лідерах серед інших регіонів, каже в. о. гендиректора Директорату державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті та послуг поштового зв’язку Міністерства інфраструктури України Фарід Сафаров.
– Зокрема, Харків на першому місці в Україні за електромобільністю автотранспорту. Тут працює найбільша приватна компанія, яка займається інфраструктурою для заряджання електромобілів, – розповів фахівець.
За словами Фаріда Сафарова, нещодавно в Міністерстві запрацювала робоча група, яка займатиметься розвитком електротранспорту, зокрема електробусів у муніципальному громадському транспорті. За словами фахівця, перехід на електротранспорт має економічну доцільність, у тому числі завдяки своїй енергоефективності, а також розв’язує проблему екології. Зокрема, зменшення техногенного впливу транспорту на довкілля є однією з необхідних передумов для інтеграції України до Європейського Союзу та виконання Паризької кліматичної угоди.
– Разом з міжнародними фінансовими організаціями фахівці нашого Міністерства мають намір продумати детальний план поступової заміни автопарку в тих містах, де є державні перевізники. Проте, зміни мають торкнутися не тільки комунального транспорту, а й усіх приватних перевізників. Тому в законодавстві передбачені певні зміни, аби в центральних частинах міст зобов’язати приватних перевізників використовувати електротранспорт. Звичайно, ці зміни впроваджуватимуться не цього року, це питання імплементації щонайменше п’яти років, – додав керівник Директорату.
За планами Міністерства до 2030 року, 75 % усіх автомобілів, які будуть закуповувати у країні, будуть електричними. Приміром, Норвегія вже дійшла до показника в 60 %.
– Зараз в Україні є доволі позитивна динаміка, тому що за кількістю електрозарядних станцій на території регіонів ми обігнали Польщу та Румунію. За темпами використання електрокарів ми вийшли на показники Німеччини, – пояснив Фарід Сафаров.
За його словами, сьогодні Міністерство розробило два законопроекти, які мають сприяти розвитку електротранспорту в Україні. Це № 8159 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні» та № 8160 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні».
Законодавча пауза
Поряд з ініціативами та проектами сьогодні, за словами Віктора Довганя, одна з найбільших проблем реформування транспортної системи криється не тільки в недостатньому фінансуванні, а й у законодавчому полі. Зокрема, у прийнятті базових законопроектів, які мають наблизити вітчизняне законодавство до європейських стандартів. Серед них – законопроект № 9512 «Про залізничний транспорт України», який покликаний лібералізувати ринок залізничних перевезень і поліпшити стан залізничної інфраструктури у країні.
За словами заступника міністра, найбільш важливі нововведення стосуються створення окремого суб’єкта, що спеціалізується на розвитку залізничної інфраструктури (оператора інфраструктури), а також забезпечення вільного доступу учасників ринку до об’єктів інфраструктури загального користування. Цей крок допоможе запустити приватний сегмент і зруйнувати монополізм у залізничній сфері.
Важливим, як стверджує Віктор Довгань, є прийняття Верховною Радою законопроекту № 2475-А-Д «Про внутрішній водний транспорт», цей документ дозволить гармонійно розвиватись ринку річкового транспорту, адже саме цей різновид транспорту вп’ятеро економніший за автомобільний та в півтора раза – за залізничний.
Досі не прийнятим залишається і законопроект № 4683 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу». Цей законопроект має на меті створити справедливі та прозорі правила допуску на ринок для перевізників, підвищити якість і безпеку для споживачів.
– Звичайно, цей законопроект передбачає ряд вимог, серед яких – повернення до техогляду, який не всім подобається. Сьогодні техогляд проходить тільки комерційний транспорт, але повернення цієї процедури для звичайних водіїв теж необхідне. Тут, звичайно, слід прибрати корупційну складову, але задля безпеки на дорогах не може їздити водій на незрозумілих номерах на неперевіреному технічно автомобілі. Я вже не кажу про екологію, – зауважив Віктор Довгань.
Окрім цього, за його словами, ще один законопроект, який поки що не пройшов друге читання, але входить до зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, стосується перевезення небезпечних вантажів.
Цікаво знати. Сьогодні в Україні налічують близько 7 мільйонів автомобілів, серед них понад 10 тисяч – це електромобілі. Минулого року кількість електромобілів у країні складала 4,5 тисячі одиниць.
