Від залізничника до сержанта: історія військового з Харківщини
Валерію 47 років, він живе на Харківщині. До широкомасштабного вторгнення в армії не служив, працював залізничником. А нині служить у 113 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.
Історію військовослужбовця на своїй сторінці у Facebook виклала пресслужба 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, повідомляє медіа «Слобідський край».
– Я сам прийшов до свого ТЦК 6 березня 2022 року. Хоча у мене, як у залізничника, була бронь. Минуло два місяці та за мною пішов служити старший син. Від нашої родини тепер ми вдвох воюємо. З бойових епізодів можу пригадати такий. Це було у лютому 2023 року. Довелось відбивати атаку штурмової групи, де було чимало окупантів, біля Невського на Донеччині, – розповів Валерій виданню АрміяInform.
Він говорить, що на той момент вони з побратимами вже місяць стояли на тих позиціях.
– Постійні обстріли, штурми… Того дня знову перед штурмом був потужний обстріл. Ми побачили групу з 15 осіб. Відкрили вогонь зі стрілецької зброї по них. Одночасно ми й міномети наші коригували, дуже вони нам тоді допомогли. Такою кількістю одночасно нас ще противник не штурмував. Але тоді ми відбилися. Хоча ворог встиг підійти до нас метрів на 50, – згадує чоловік.
Валерій каже, було таке, що втрачали деякі позиції, але з часом все одно відбивали їх.
– Коли міняв нас інший підрозділ, ми всі позиції, які приймали на початку, передали, жодної не втратили. За весь час багато контузій було в мене. Крайній раз, коли КАБ прилетів, то в мене пошкодив внутрішнє вухо, барабанна перетинка порвалася. Але вже все більш-менш, лікарі підремонтували, – розповідає боєць.
Зараз чоловік перейшов в управління роти сержантом з матеріального забезпечення. Бо з часом командир розгледів у ньому управлінця.
– Взагалі, до широкомасштабного вторгнення я був цивільним, працював на залізниці з 2009 року. Починав з монтера колії, потім — інженером, а перед тим, як іти на війну, був головним механіком підприємства. Може, тому й перевели мене в управління, бо побачили, що я можу працювати з документами, з людьми. Нині я виконую обов’язки офіцера групи логістики штабу батальйону, – розповідає Валерій.
Раніше ми писали про Ростислава з позивним «Тімон» військовослужбовя 113-ї окремої бригади територіальної оборони. Чоловік став на захист Батьківщини з перших днів війни. На початку повномасштабного вторгнення він понад тиждень добирався із закордону до Лозової, щоби потрапити на службу у свій батальйон.
