Виніс із палаючої хати жінку та її сина-інваліда: історія бійця 113 бригади ТрО

Про це медіа «Слобідський край» пише з посиланням на телеканал «Прямий».

Будинок уже палав. Відчувши запах газу, боєць зрозумів: втрачати не можна ні хвилини.

 – Вхід до будинку був заблокований. Обвалився дах, не було доступу до хати. Жінка перебувала в шоковому стані. Коли я її витягував, вона намагалася вирватися і повернутися назад за речами, грошима, документами. Які гроші, коли хата палає, а поруч шипить газ? – розповідає Ян.

Услід за жінкою Ян витягнув з палаючої будівлі її дорослого сина, який має інвалідність. Як це сталося, бачив місцевий мешканець пан Ігор. Він прибіг рятувати тещу. Її хата з вибитими вікнами – поряд.

 – Спершу прилетів безпілотник-розвідник. Десь за пів години вдарило. Поки добіг, теща сама вибила двері. Вони були відчинені, а потім їх пристукнуло і заклинило. Тут ще газ… Поблизу хата горіла, я туди побіг, – ділиться пережитим пан Ігор.

Руслан, бойовий побратим Яна, говорить, що він спершу думає про порятунок інших, а потім про себе. Обидва чоловіки – добровольці. Нищать окупантів з перших днів війни.

 – Ми тут уже як родина. Знаємо одне одного. Звикли реагувати на небезпеку і бути готовими до неї щохвилини. Ян рятував хлопців, коли їх завалило в Слов’янську. Урятував цю жіночку. Він не думав про себе, а тільки – про порятунок життя, – каже Руслан.

Про початок війни Ян дізнався у Польщі, де працював. Навіть думки не було, як сам каже, залишитись у Європі. Тож уже за кілька днів зі зброєю в руках захищав рідну Харківщину.

 – Я відразу звільнився з роботи, сів в автобус. Батькові сказав, що їду на війну. Він мене підтримав: «Їдь, сину, ти молодець!» Мій керівник теж схвалив таке рішення. Я добирався дві доби, і в Харкові відразу записався до тероборони, – згадує боєць.

У Золочівської громади, де Ян врятував жінку із сином з палаючої будівлі, понад пів сотні кілометрів кордону з ворогом. Російські окупанти третій рік намагаються прорвати тут оборону. Отримуючи відсіч від наших захисників, росіяни тероризують обстрілами місцевих жителів.

 – Останнім часом окупанти стали завдавати постійних ударів дронами. Вони не дають спокою населенню. Зараз триває пора збору врожаю, люди консервують на зиму, а ворог залучає увесь бойовий арсенал – дрони, артилерію, РСЗВ. Робиться це для того, аби дестабілізувати ситуацію в громаді, – зазначає начальник Золочівської селищної військової адміністрації Віктор Коваленко. 

Раніше ми розповідали історію бійця 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Володимира на позивний Монгол. Отримавши повістку, уже за три дні Монгол їхав до бойової частини. Разом із побратимами він ніс службу на блокпостах, захищаючи північні кордони Харківщини. Найскладнішими видалися випробування взимку 2023 року.

Також про Володимира на позивний Білий, бійця добровольчого формування територіальної громади, що прикомандироване до 120-го окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. До великої війни чоловік мав бізнес та навіть не думав, що скоро доведеться повністю змінити життя.