Під опікою «Янгола»: як боєць з бригади «Гарт» забезпечує побратимів під Вовчанськом
Іван з позивним «Янгол» – військовослужбовець бригади «Гарт». На прикордонній службі він з 2006 року. Тривалий час був дільничним інспектором на ділянках західного кордону.
Історію військовослужбовця на своїй сторінці у Facebook розповіла і виклала пресслужба прикордонної бригади «Гарт», повідомляє медіа «Слобідський край».
З початком повномасштабного вторгнення Іван вирішив приєднатися до побратимів, котрі у складі зведеного підрозділу поїхали обороняти країну на схід. Наразі він несе службу у Вовчанську.
На початку великої війни Іван потрапив до Слов'янська, згодом був Бахмут. Там чоловік цілком і повністю виправдав свій позивний «Янгол». Прикордонник виконував обов'язки старшини, займався забезпеченням побратимів: доставляв харчі, воду, теплий одяг та пальне.
«У Бахмуті було важко. Позиції були переважно в напівзруйнованих підвальних приміщеннях. Від міста мало що залишилося, все добре прострілювалося, а хлопцям потрібно було якось підвозити продукти, воду. Техніки було обмаль, про броньовану на той час вже й мови не було, возив все у бляшанці без вікон і дверей, головне, на колесах», – розповідає Іван.
Під час одного з обстрілів реактивний снаряд від «Граду» залетів просто в підвальне приміщення з продовольством, яке за кілька секунд до цього заніс старшина. Розрив не відбувся, а хлопці ще довго жартували, що то все заслуга їхнього «Янгола».
Після Бахмута підрозділ Івана став частиною новоствореної бригади «Гарт», котра наразі воює на Вовчанському напрямку. Чоловік продовжує виконувати обов'язки із забезпечення побратимів усім необхідним для облаштування фронтового побуту.
«Ситий воїн – тримає зброю міцніше», – запевняє прикордонник.
Доставлянням до позицій він займається особисто. На Вовчанському напрямку це доводиться робити під покровом ночі, адже ворожі дрони завжди чатують на свою ціль.
«Дорога, звісно ж, екстремальна, але вона того варта. Про це завжди кажуть щасливі очі побратимів. Іноді відчуваєш себе Святим Миколаєм, який виконав чиєсь заповітне бажання», – додає військовий.
«Янгол» переконаний, що робить дуже важливу справу. Часом він розбавляє сірі будні побратимів запашною випічкою чи смачними котлетами, котрі передають йому з дому друзі та волонтери. Після Перемоги він мріє спокійно дослужити до пенсії, а там відкрити свою невеличку форелеву ферму. Поки ж робить усе для того, щоб діти пишалися татом, а товариші завжди були під його опікою.
Раніше ми писали про харків’ян Олексія та Віталія майже три роки воюють у складі 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» Національної гвардії України. Починали піхотинцями, нині – оператори дронів.
