Як дитині-ізгою вижити у школі

Історій, коли дитина стає головним героєм насмішок, образ чи ігнорування з боку однокласників. у школах трапляється немало. Наприклад, клас може почати ігнорувати товариша через якийсь незначний привід. У результаті дитина перетворюється на аутсайдера, якого не запрошують на дні народження, не беруть із собою у походи, і просто не розмовляють. Для підлітка це ціла трагедія.

Читайте також: Як захистити дитину від учителя-тирана. Коментар психолога

– Один з виходів із такої ситуації – змінити школу, перейти до іншого класу, – каже психолог. – Але є небезпека, що дитина, яка була аутсайдером, потягне за собою цю історію. Тобто відчуватиме себе недостойною спілкування з іншими і вестиме себе як аутсайдер уже в новій школі.
Так відбувається через те, що дитина не впевнена у собі і її оточення це помічає.

– Можна «надягати» на себе різні емоції, наприклад, впевненості чи успіху. Навколишні це сприймають. Коли людина приходить у нове середовище з почуттям господаря, то люди підкоряються цьому почуттю, – радить спеціаліст.

Проте міняти школу слід лише у крайньому випадку. Адже дитина може звикнути тікати від труднощів, і зовсім не вмітиме їх долати.
Один із способів розв’язати конфлікт – боротися: йти до директора, заявляти про свої права через суд тощо, тобто зайняти активну позицію. Або можна навпаки нічого не робити, а просто пристосуватися, тобто навчитися не реагувати на будь-які образи у свій бік.

– Якщо дитина міняє фокус сприйняття, то деякі речі стають неважливими. Таким чином, одна й та сама ситуація одну дитину може сильно пригнічувати, а іншу абсолютно не хвилюватиме. А якщо підліток не відчуває до себе насильства, тоді у психологічного насильника немає спокуси його чинити. Адже жертва і переслідувач існують лише у тандемі, – пояснила Зарема Джандар.

Батькам не слід сидіти склавши руки, якщо дитина замикається у собі і нікому не розповідає про свої проблеми. Найчастіше знайти спільну мову з дитиною важко, якщо немає довірливих відносин. Така ситуація однозначно приведе до психологічної травми. Адже гнів, протест, образа, які вирують у душі дитини, починають з’їдати її зсередини.

– У дитини має бути можливість це проговорити. Хороший спосіб для цього – ведення щоденника, – каже психолог.
Щоб дізнатися про справи дитини, можна відвідати школу і запитати в учителів, як ваше чадо почувається на уроках, як у нього складаються стосунки з учителями та однокласниками. Можна також звернутися по допомогу до шкільного психолога.

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" №140 від 23.11.2013