Як зміниться дошкільна і шкільна освіта на Харківщині
Дошкільна освіта
Відповідно до урядової програми в освітянській сфері, кожна дитина повинна мати доступ до якісної дошкільної освіти. Програма передбачає зростання щорічного показника охоплення дітей 3–5 років дошкільною освітою в міській і сільській місцевості, зростання частки 5–6(7)-річних дітей, які здобувають дошкільну освіту в закладі дошкільної освіти. Оцінюватися якість дошкільної освіти буде за шкалами дослідження ECERS (Early Childhood Environment Rating Scale).
У Кабміні переконані, що сьогодні якість дошкільної освіти не така, як має бути, і мережа закладів неспроможна охопити всіх дошкільнят якісними послугами та не відповідає сучасним потребам розвитку дитини. А якісне дошкілля сприяє цілісному розвитку дитини, формуванню її особистості, розвитку творчих здібностей, набуттю нею соціального досвіду.
Тож у найближчі 5 років Україна за прикладом країн ЄС планує охопити 95 % дітей від 4 до 6 років дошкільною освітою. Для цього Уряд стимулюватиме розвиток мережі дошкільних закладів, у тому числі і приватних.
У пріоритетах МОН – створити умови для постійного підвищення кваліфікації педагогічних працівників у дошкіллі, спільно з університетами модернізувати програми підготовки. Щороку, починаючи з 2021-го, щонайменше 10 % педпрацівників закладів дошкільної освіти підвищуватимуть професійну кваліфікацію за новими програмами. Разом з цим у Кабміні обіцяють підвищувати соціальний статус дошкільних педагогів, піднявши їм зарплату (повинна складати не менш ніж 4 прожиткові мінімуми).
Фото: dt.ua
Серед пріоритетів дошкілля – й інклюзія. У садках з’являться професійні асистенти і вихователі, які працюватимуть з дітьми з особливими освітніми потребами.
«Якщо ми хочемо інклюзії у школах, вона має бути і в садках. Особливо потрібно враховувати, що є діти з певними конкретними нозологіями (учення про хвороби), які потребують ранньої соціалізації, і найкращий шлях – інклюзія в освіті вже з дошкілля. Однак і вчителі, і простір мають бути до цього готовими. Це велике завдання як для місцевих органів, так і для держави, яка планує політику у сфері інклюзивної освіти», – відзначила глава МОН Ганна Новосад під час свого нещодавнього візиту (7 жовтня) до Харкова.
Міністерка також зауважила, що Уряд має більш прискіпливо підійти до планування реформи інклюзивної освіти в подальшому. Зокрема, йдеться про підготовку фахівців-дефектологів, асистентів, яких повсюдно не вистачає.
«Окрема тема – якісна підготовка вчителів та визначення, з якими нозологіями в інклюзії ми готові працювати, а з якими ще ні. Повинен бути чіткий та докладно пропрацьований план. Ми маємо йти шляхом, де інклюзія дає більші освітні шанси. Успіх реформи загалом буде під загрозою, якщо дітей з особливими освітніми потребами вчитимуть непідготовлені педагоги», – додала очільниця Міносвіти.
Передбачається, що охоплення дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах садків зростатиме щороку щонайменше на 5 %.
Подальше впровадження НУШ
Щодо середньої освіти, то новий Уряд, як і попередній, робить ставку на Нову українську школу (НУШ).
– На нашу думку, це хороший приклад, коли ми можемо взяти ту роботу, яка велася до нас, і, вдосконаливши, її продовжувати, – зазначив під час презентації програми очільник Кабміну Олексій Гончарук.
Головне завдання НУШ, яке збігається з метою урядової програми, – зробити так, щоб випускники шкіл були самодостатніми, творчими та креативними особистостями, мали ґрунтовні знання та володіли компетентностями, які потрібні в сучасному світі.
Передбачається, що в кожній школі буде створено безпечне, комфортне, сучасне та інклюзивне освітнє середовище, яке і стимулюватиме учнів до навчання. Також буде розроблено нові сучасні державні стандарти та освітні програми базової та старшої школи, відповідні методики оцінювання, підготовлені на основі нового змісту підручники та навчальні матеріали, у тому числі електронні. Система професійної орієнтації у школі допоможе кожному учню та учениці визначитися з подальшою освітньою чи професійної траєкторією.
Фото: english-light
Також, за задумом урядовців, школи та педагоги матимуть реальну автономію і справедливе фінансування. Планується створити таку мережу шкіл, яка буде спроможна надавати якісну освіту всім дітям незалежно від місця їхнього проживання. Кожна об’єднана територіальна громада матиме опорну школу із забезпеченим підвезенням учнів до неї. Опорні заклади отримають додаткову підтримку на розвиток освітнього простору, кабінетів природничо-математичних та інших предметів.
У Кабміні сподіваються, що подальше впровадження НУШ підвищить місце України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA, покращить результати з читацької, математичної, природничо-наукової грамотності. А ще подальше впровадження Нової української школи повинно вирівняти навчальні досягнення випускників міських та сільських шкіл і збільшити рівень умотивованості учнів у навчанні.
Стандарти доступності
Програма діяльності Кабміну, окрім визначених цілей, які реалізовуватиме МОН, містить стандарт доступності публічних сервісів та послуг у сфері освіти. Згідно з цими стандартами, час підвезення дітей до опорного закладу має складати не більше 30 хвилин в один бік якісним дорожнім покриттям.
Також українські школи мають отримати швидкісний Wі-Fі Інтернет зі швидкістю не менше 100 Мбіт/с, в усіх школах на кожні 300 дітей повинно бути мінімум 2 комп’ютерні класи по 15 комп’ютерів у кожному.
Усі туалетні приміщення мають бути розташовані в будівлі закладу освіти.
Усі опорні школи й не менше третини шкіл у містах повинні мати велике або середнє (40×60) футбольне поле з професійним штучним покриттям, професійне легкоатлетичне покриття бігових доріжок, поле для міні-футболу зі штучним покриттям, майданчик для баскетболу/волейболу з гумовим покриттям, зону воркауту та освітлення всіх майданчиків.
У кожному шкільному класі мають навчатись не менше 15 та не більше 30 учнів.
Має бути забезпечена 100 % доступність будівель усіх шкіл, включаючи туалети, для дітей з особливими потребами та доступ для них на кожний поверх.
Кожна школа на 100 % має відповідати принципам нового освітнього простору.
Окрім цього, на 7000 дітей у сільській місцевості та на 12 000 ді тей у місті має бути створено один інклюзивний ресурсний центр.
100 % дітей 4–6-річного віку мають отримати можливість бути охопленими різними формами дошкільної освіти.
Програма від Далай-лами
В Україні стартував пілотний проект з навчання школярів «м’яким навичкам» (soft skills) – емпатії, критичному мисленню, вмінню розуміти свої емоції, бути стійким та вмінню керувати і взаємодіяти тощо. Програма SEE Learning впроваджуватиметься у 26 школах країни, братиме участь в експерименті й один з навчальних закладів Харківщини – Люботинська спеціалізована школа-інтернат.
7 жовтня міністерка освіти Ганна Новосад презентувала проект у Харкові.
«Дитина не може почуватися безпечно та комфортно в середовищі, яке до неї є недружнім. І ця недружність у наших школах проявляється через дуже багато речей, починаючи з вбиралень. Друге – це взаємини між вчителем та учнем. Часто ці взаємини побудовані на страху та домінуванні. Це також не налаштовує на успішне навчання. Програми, які навчають дітей розуміти свої емоції, вмінню взаємодіяти з іншими, співчувати, бути стійкими, – це елементи успішної шкільної освіти», – цитує Ганну Новосад медіа-проект «Накипело».
Фото: poltava.to
«М’яким навичкам» навчатимуть не тільки дітей, а й учителів.
До речі, у розробці програми SEE Learning брав участь Далай-лама. У певний момент науковці від нього отримали запит на те, щоб розробити програму, яка не тільки надаватиме дітям академічні знання, а й виховуватиме їх розум і серця. За словами Брендана Озави де Сільви – одного з розробників програми, асоційованого директора із соціального, емоційного та етичного навчання Центру сучасних наук та етики, цей проект уже дав позитивний результат у багатьох школах світу: діти комфортніше почуваються у класі та краще навчаються, а вчителі відзначають більш позитивну атмосферу в освітньому просторі. В Україні перші помітні зміни очікують через три роки після впровадження програми.
Читайте також: Де в Харківській області найдорожчі школярі
Андрій Соха
