Знижка на зиму: субсидія чи пільга?
У 2015 році відбулося різке підвищення вартості комунальних послуг, і через це Уряд спростив процедуру оформлення субсидії для населення. Однак якщо до цього субсидія оформлювалася з урахуванням пільг, на які особа має право, то з квітня 2016-го громадяни не можуть одночасно отримувати і пільги, і субсидії.
Пільгових категорій в Україні багато. Станом на 1 листопада 2018 року в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, налічувалося близько 662 тисяч жителів Харківської області. Щоправда, право на пільгу у сплаті житлово-комунальних послуг мають лише 278 840 жителів регіону.
– Деяким категоріям осіб право на пільгу визначають з урахуванням доходу. Наприклад, у 2018 році право на пільгу не визначається, якщо сукупний дохід з розрахунку на одну особу перевищує 2470 гривень. Ця сума – розмір доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, він залежить від прожиткового мінімуму, визначається Податковим кодексом і переглядається щороку. Наприклад, у минулому році це була сума 2240 гривень, – пояснила «СК» начальник відділу пільг та житлових субсидій Департаменту соціального захисту населення ХОДА Ольга Балєва.
Водночас вона підкреслила, що ця норма не поширюється на учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, інвалідів військової служби, ветеранів військової служби та чорнобильців. Незалежно від суми доходу, ці категорії мають право на пільгу. А от, приміром, учасникам війни, дітям війни, членам сімей загиблих право на пільгу визначається з урахуванням середньомісячного доходу.
Особи з інвалідністю внаслідок війни (5265 жителів області) та особи з особливими заслугами перед Батьківщиною (двоє жителів області) мають 100 % пільги; учасники бойових дій (24 тисячі жителів області) – 75 % пільги, діти війни (164 тисячі жителів області) – 25 %. Усі інші категорії пільговиків мають 50 % пільги.
– Держава передбачила доволі добрі умови для отримувачів пільг. Наприклад, якщо учасник бойових дій має квартиру в 200 кв. м і сплачує за неї 7 тисяч гривень, то 75 % цієї суми відшкодує держава, – розповів «СК» директор Департаменту соціального захисту населення ХОДА Юрій Шпарага. – Однак у кожному окремому випадку потрібно рахувати, щоб зрозуміти, що вигідніше: пільга чи субсидія.
Право на пільгу мають
– особи з інвалідністю внаслідок війни;
– учасники бойових дій;
– учасники війни;
– члени сімей загиблих ветеранів війни;
– діти війни;
– інваліди військової служби;
– ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, СБУ, цивільного захисту, податкової міліції та їх вдови;
– особи з особливими заслугами перед Батьківщиною;
– громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дружини та діти померлих осіб;
– особи з особливими трудовими заслугами, батьки померлої особи з трудовими заслугами;
– реабілітовані особи;
– жертви нацистських переслідувань;
– сільські працівники на пенсії: педагоги, бібліотекарі, спеціалісти із захисту рослин, медики, працівники культури;
– багатодітні сім’ї, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, сім’ї піклувальників.
Вибір кожного
Якщо ви маєте право на пільгу, але в опалювальний період суми в платіжках виходять доволі високими, то доцільніше на цей період оформити субсидію, а влітку знову «повертатися» на пільгу. Однак, змінюючи одну допомогу на іншу, потрібно обов’язково писати заяву до управлінь соцзахисту.
– Оскільки взимку є така дорога послуга, як опалення, то частіше в цей період громадяни обирають право на використання житлової субсидії. Пільгами ж користуються в літній період. Відповідні заяви потрібно писати два рази на рік, – підкреслила Ольга Балєва.
«Якщо сім’я має право на субсидію, але її розмір невеликий, і, на думку людини, доцільніше платити за комунальні послуги з урахуванням пільги, необхідно подати заяву до органу соціального захисту населення про припинення надання субсидії. І навпаки: якщо в опалювальний період сім’ї доцільніше користуватися субсидією, то необхідно подати заяву для призначення субсидії», – роз’яснюють у Кабміні.
При пільговій оплаті за послуги квитанції жителям надходять уже з урахуванням знижки, при субсидії – у квитанції вказуються повні суми, але їх частину погашає держава.
– Я обрав для себе варіант пільги. У мене як учасника бойових дій вона складає 75 %. Субсидію навіть не розглядаю, – розповів АТОвець, учасник бойових дій Олександр Калій.
Тож субсидія чи пільга? Наприклад, подружжю пенсіонерів (один з них – учасник війни і має 50 % пільги), які мають сукупний дохід 4000 гривень і квартиру в 50 квадратних метрів, в опалювальний період доцільніше використовувати житлову субсидію. Так вони за «комуналку» сплачуватимуть близько 340 гривень на місяць (загальна сума платіжки – 1500 гривень), а в разі використання пільги сплачуватимуть 750 гривень.
Фото: teplo.gov.ua
А от одинокому пенсіонеру, учаснику бойових дій, який отримує пенсію в 3000 гривень і має квартиру 38 «квадратів», урядовці радять зупинитися на пільзі. За їх розрахунками, загальний розмір платежу складатиме 1000 гривень, а чоловік сплачуватиме лише 250 гривень (25 %). У випадку ж субсидії – він має сплатити близько 380 гривень.
Фото: teplo.gov.ua
Цифри зростають
Наразі субсидію на Харківщині отримують близько 200 тисяч домоволодінь. Але ця цифра, на думку Юрія Шпараги, зростатиме, бо газ подорожчав, а доходи людей не зросли.
– Сукупний дохід ми рахуватимемо за два останні квартали, за цей час доходи значно не зростуть. Тому, звичайно, і кількість отримувачів субсидій зростатиме, – підкреслив чиновник. – Однак ця цифра буде нижчою, ніж минулого року. Якщо в минулому році субсидію на Харківщині отримували майже 470 тисяч домоволодінь, то цього року це буде десь 250 тисяч субсидіантів.
Тим часом міністр соціальної політики України Андрій Рева закликає українців, які працюють в інших державах, декларувати свої доходи.
– Пропозиція про необхідність декларування доходів викликана питанням розрахунку розміру субсидій, а не з метою їх оподаткування. Інакше працівники отримують подвійну преференцію порівняно з іншими громадянами. Річ у тім, що всі охочі отримати субсидію мають декларувати всі свої доходи: як ті, що вони отримують в Україні, так і ті, які надходять з-за кордону, – наголосив урядовець. - На практиці відбувається наступне - хто живе і працює в Україні, сплачує податки та ЄСВ, часто не отримує субсидію, оскільки чесно декларує усі доходи. А ті, хто отримують доходи з-за кордону, як правило, їх не декларують при зверненні за субсидією. У результаті їм субсидія нараховується у більшому розмірі, ніж це могло бути за умови чесного декларування доходів.
Очільник Мінсоцполітики зазначив, що про оподаткування внаслідок декларації доходів отриманих з-за кордону не може йтися, оскільки усі податки з цих доходів були сплачені в державі перебування, а їхнє обкладання податком в Україні було би подвійним оподаткуванням.
– Коли громадянин звертається за субсидією, він зобов’язаний вказати свої доходи, оскільки ці кошти він витрачає на власне споживання. Але якщо він не бажає це робити, то немає жодних проблем, але тоді не потрібно звертатися за субсидією, – підкреслив Андрій Рева.
«Живі гроші»
Уже із січня 2019 року в Україні почнеться запровадження пільг і субсидій у грошовій формі. Для того щоб українці мали змогу за «комуналку» розраховуватися «живими» грошима, Уряд на ці потреби у проект Державного бюджету на 2019 рік заклав 55 мільярдів гривень. Йдеться у повідомленні Мінсоцполітики.
Сьогодні безповоротна допомога держави на оплату послуг ЖКГ – субсидія і пільга – надходить надавачам комунальних послуг безпосередньо на особові рахунки людей.
За результатами опалювального сезону енергоощадним субсидіантам держава виплачує готівкою лише еквівалент зекономлених 150 кіловатів електроенергії, якщо цей ресурс використовувався для опалення, або 100 кубів газу. Таку премію за енергоефективність цьогоріч отримали понад 1,2 мільйона домогосподарств.
Уже із січня вся сума допомоги від Уряду для нових одержувачів субсидії надходитиме безпосередньо на банківський рахунок субсидіанта в державному банку. Рахунок матиме спеціальний режим використання. Тобто кошти першочергово будуть спрямовуватися на оплату послуг за спожитий газ, тепло, електроенергію і воду.
Якщо сім’я заощаджувала, за результатами опалювального сезону залишок коштів на рахунку вона зможе використати на свій розсуд. Сума зекономлених грошей залежить винятково від родини. Найбільшою вона може бути в енергоефективних – тих, хто має добре утеплений будинок, лічильники та енергоощадний котел.
Монетизація пільг і субсидій відбуватиметься у три етапи. Із 1 січня 2019 року «живі кошти» на банківський рахунок надходитимуть тим, хто вперше звертається по допомогу. Тобто всі ті, хто подаватиме документи на субсидію в січні, вже отримуватимуть гроші на оплату «комуналки» на свій банківський рахунок.
Із 1 травня 2019 року монетизація торкнеться тих, хто отримує субсидію чи пільгу вже багато років, у тому числі користується допомогою в літній період. Це приблизно 3 мільйони домогосподарств.
Із 1 жовтня 2019 року запрацює повномасштабна монетизація, коли кожен, хто отримує житлову субсидію чи пільгу, отримуватиме їх готівкою.
Читайте також: Як німці вчили село на Харківщині туризм розвивати
Мирослава Кольцова
