Бюджети прифронтових громад Харківщини: як забезпечити наповнення наступного року

Президентка Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко у своїй колонці на РБК-Україна звернула увагу на три ключові моменти, які, за її переконанням, дозволять прифронтовим регіонам не залишитися без бюджетних коштів.

Що значать 4 % для бюджету громади

Тетяна Єгорова-Луценко вказує на те, що наразі податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) залишається основою наповнення більшості місцевих бюджетів. Рівень його зарахування у 2022 році в Україні був збільшений з 60 до 64 %. Утім, відповідно до Бюджетної декларації на 2025–2027 роки, яку Уряд схвалив наприкінці червня, частка зарахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування з 64 % повертається на рівень 60 %. Це означає, що пропонується скоротити надходження від ПДФО до бюджетів громад на 4 %.

– Чотири відсотки – це мало чи багато? Якщо це знижка на продукти, мабуть, це замало. Але якщо йдеться про бюджет громади – повірте, це дуже багато та занадто відчутно. Особливо у випадку, коли на ці 4 % бюджет планують скоротити, – зазначає президентка УАРОР.

Як приклад Тетяна Єгорова-Луценко наводить Лозівську громаду Харківської області. Вона вказує на те, що громада живе в умовах постійних ворожих обстрілів, які не вщухають на Харківському напрямку, та регулярної відсутності електропостачання. Йдеться про підготовку до опалювального сезону, щоб забезпечувати населення якісними послугами, вирішувати інші проблеми, що потребують фінансування з місцевого бюджету. При цьому громада надає постійну фінансову підтримку Силам оборони.

– Для Лозівської громади 4 % скорочення – це мінус 20 млн грн. Це гроші на проведення розрахунків за електрику, водопостачання, газ. Це кошти на підтримку критично важливих підприємств, які забезпечують мешканців громади теплом та централізованим водопостачанням. Таке скорочення місцевого бюджету стане болючим ударом для фінансової спроможності громади та відіб’ється на якості життя мешканців, які і без того потерпають від російської агресії та руйнування інфраструктури, – вважає Тетяна Єгорова-Луценко.

За її переконанням, приклад Лозівської громади – лише один аргумент на користь того, що Бюджетна декларація на 2025–2027 роки потребує доопрацювання, оскільки на її основі формуватиметься Державний бюджет 2025 року. Керівниця Харківської обласної ради наводить три моменти, які вона вважає ключовими. Ці моменти обов’язково мають бути враховані у формуванні документа, що визначає засади бюджетної політики та показники Держбюджету.

Не зменшувати надходження від ПДФО у громадах

– ПДФО у громадах має залишатися на рівні 64 %. Це одна з головних умов фінансової спроможності, а для деяких громад – питання виживання мешканців. І це позиція не тільки Української асоціації районних та обласних рад, – наголошує Тетяна Єгорова-Луценко.

Вона вказує на те, що того ж висновку дійшов Комітет з питань бюджету Верховної Ради України. Парламентарії, розглянувши Бюджетну декларацію на 2025–2027 роки, рекомендували урядовцям залишити у громадах надходження від ПДФО саме на рівні 64 %. Також у Комітеті вважають за необхідне забезпечити для місцевих бюджетів стабільні джерела наповнення та компенсацію втрат доходів у разі зменшення таких джерел.

Військовий ПДФО регулювати з центру 

Тетяна Єгорова-Луценко вважає, що центральні органи влади мають адмініструвати військовий ПДФО.

– Нещодавно парламент ухвалив законопроєкт 9559-д, який дозволяє громадам на законному рівні допомагати ЗСУ. Втім всі ми розуміємо, що громади не будуть закуповувати зброю, військову техніку, спеціальне військове обладнання. По-перше, вони не мають таких повноважень. По-друге, лише Міністерство оборони та Генштаб мають повну інформацію, що саме потребують Сили оборони та в якій кількості, – зауважує президентка УАРОР.

З цієї позиції Тетяна Єгорова-Луценко робить висновок: принаймні до кінця війни адмініструвати військовий ПДФО слід на центральному рівні – рівні міністерства.

Дефіцит бюджетів прифронтових та деокупованих громад

– Наразі ситуація з бюджетами надскладна у прифронтових та деокупованих громадах. І справа не лише в зруйнованій інфраструктурі та постійних обстрілах. Багато підприємств, які були стабільним джерелом наповнення бюджетів громад, перенесли виробництво з прифронтових територій у центральні та західні регіони України, – зазначає голова Харківської обласної ради.

Вона звертає увагу на велику різницю у доходах навіть невеликих громад у центрі або на заході України та громад на прифронтових і деокупованих територіях. 

– Маємо виходити з того, що війна стосується не окремих регіонів, а триває на всій території України. У цій ситуації більш спроможні громади, куди був релокований бізнес, цілком можуть допомагати прифронтовим громадам. Як варіант, вони можуть направляти фінансову допомогу у вигляді реверсної дотації – з тих податків, які сплачує релокований бізнес, – пропонує Тетяна Єгорова-Луценко.

Голова Харківської обласної ради переконана, що глобально від цього виграє вся країна.

Раніше «Слобідський край» писав, як міжнародні партнери допомагають з медициною на прифронтових територіях Харківщини.