Імпульси реформ: які зміни запрацюють в українському законодавстві

21.12.2017 11:01 Влада
Фото: Марина Проценко Фото: Марина Проценко
Цього року в Україні відбулося чимало законодавчих змін, покликаних докорінно змінити життя українців. Крім важливих реформ, які парламентарі ухвалили, зокрема пенсійної, медичної та судової, цей рік запам’ятається впровадженням безвізу та повноцінним набуттям чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Енергетичний стрибок

Загалом, до кінця 2025 року в рамках Угоди про асоціацію Україна має наблизити власне законодавство до законодавства ЄС та імплементувати приблизно 550 актів ЄС. За період з 1 грудня 2016 року по 1 листопада 2017 року така робота тривала у десятьох сферах, що становлять 86 зобов’язань.
Вони стосувалися технічних бар’єрів у торгівлі, митних питань, енергетики та оподаткування. Зміни стосувалися й навколишнього середовища, транспорту, діяльності компаній, захисту прав споживачів, соціальної політики та громадського здоров’я.

– Ми працювали над великим планом реалізації угоди, який Уряд схвалив у жовтні 2017 року. Він, по суті, розписує наші задачі на весь період функціонування Угоди. Це понад 2000 завдань та більше ніж 5000 заходів, – розповіла Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Проте, не усім реформам урядовці дали «зелене світло», деякі зміни тільки очікують свого старту. Так, найбільше позитивних новацій, за словами фахівців, цього року вдалося запровадити в енергетичному секторі.
– Тут не тільки прийняли кілька важливих законодавчих актів, але й працювали над інституційною основою для створення Фонду енергоефективності, який дозволить наблизитися до європейської моделі споживання та обліку енергоресурсів, – розповілаІванна Климпуш-Цинцадзе.
Нагадаємо, головне завдання Фонду – провести модернізацію житлового фонду і зекономити енергоресурси.
Фонд наповнюватимуть бюджетними грошима і коштами міжнародних фінансових організацій. За словами радника Міністра регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Євгена Червяченка, на наступний рік допомога від Євросоюзу становить 50 млн євро. Стільки ж коштів передбачено і у 2019 році.

– У частині первинного законодавства Міністерство регіонального розвитку зробило стрибок. Було прийнято закони «Про енергетичну ефективність будівель», який запрацює з середини наступного року, – додав радник, – а також «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який запрацює наступного року.
Ключовим кроком для реформування галузі стало і прийняття Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає нову класифікацію житлово-комунальних послуг, описує три моделі договірних відносин між їхніми виконавцями та споживачами, виводить із тарифів на комунальні послуги витрати на абонентське обслуговування та містить чимало інших новацій.
– Ми виконали усі передумови, які дають людям змогу стати власниками будинку, контролювати всі контракти, рахунки та відносини із постачальниками послуг, – додав Євген Червяченко.

Сектори, де відстаємо

Окрім енергетики, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, серед позитиву є й те, що Україна підписала близько 10 фінансових угод з Європейським Союзом, що передбачають пряму підтримку та безповоротну допомогу, яку спрямують на об’єднані територіальні громади. Також Україна підписала і ратифікувала Угоду Пан-Євромед, яка дає можливість виходу на додаткові ринки поза ЄС.

– Позитивні моменти можна виділити і в агропромисловості. Тут вдалося прийняти два законопроекти: про безпеку харчових продуктів і про безпеку кормів, – додала урядовець.
Перший Закон – «Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин» набуде чинності навесні 2018 року. За словами фахівців, нововведення передбачають ризикоорієнтований підхід до контролю, згідно з яким охоплення всього ланцюжка виробництва від поля до столу дасть можливість українським виробникам працювати за європейськими правилами, а споживачам – бути впевненими в якості та безпеці харчових продуктів. Інший – «Про безпеку та гігієну кормів», яким регулюються правові і організаційні основи виробництва, обігу та маркування сільськогосподарських кормів.

Проте, є кілька секторів, у яких Україна суттєво відстає у виконанні своїх зобов’язань.
– Це насамперед законодавство в галузі транспорту, законодавство та зміна процедур у митній сфері. І попри те, що нам вдалося просунутися по прийняттю кількох законопроектів по екології, разом з тим ми суттєво відстаємо від наших зобов’язань, – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Ризиковані ініціативи

Досить проблемним є й те, що на сьогодні в Україні відсутній механізм, який би унеможливлював винесення на голосування тих ініціатив, які повністю суперечать Євроінтеграційним зобов’язанням країни, каже Віце-Прем'єр-Міністр з питань євроінтеграційної та євроантлантичної інтеграції.

Така практика була в багатьох країнах, які обрали для себе євроінтеграцію як головний напрям розвитку, приміром Румунія чи Польща. Попри те, що Україна теж у числі цих країн, окремі ініціативи парламентарів перекреслюють напрацювання у цьому напрямку.
– Нещодавно «червоним світлом» для мене загорівся законопроект "Купуй українське, плати українцям", - розповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Попри гарну назву, як на мене він пропонує купувати олігархічне і закриває перспективи для українських експортерів, руйнуючи систему ProZorro, яка є найуспішнішим прикладом реформ. Окрім цього, цей законопроект вимагає низку довідок для кожної компанії, яка має податися на тендер. А можливість зібрати таку кількість довідок є у великих компаній, тому малі і середні підприємства позбавляють таким чином можливості конкурувати з ними.

За її словами, законопроект № 7206 запропонований і прийнятий в першому читанні порушує Угоду СОТ та суперечить Главі №8 Угоди про асоціацію з ЄС, у яких наша держава зобов’язалася забезпечувати конкурентне та відкрите недискримінаційне поле для участі у державних закупівлях як українських, так й іноземних виробників. Через такі ініціативи ми можемо отримати дзеркальне рішення щодо закриття ринків держзакупівель з боку європейських країн для українських компаній.

До того ж, зараз поширюється неправдива інформація про нібито надання преференцій закордонним учасникам торгів.
– В даний момент 1 % закупівель виграється іноземними компаніями. Близько 27% товарів, які виграють в торгах, – це є іноземні товари. Але серед них в основному нафтопродукти, мінеральні добрива — тобто те, що ми не виробляємо в Україні і не можемо замінити внутрішнім аналогом, – додала урядовець.

 

Автор:
Марина Проценко