Людмила Немикіна: «Громадян потрібно залучати до розподілу бюджетних коштів»
Через постійну комісію Харківської обласної ради з питань бюджету проходить понад 80 % питань, що розглядаються на пленарних засіданнях. Тож не дивно, що ця комісія є однією з найбільших. До її складу входить 14 депутатів: Людмила Немикіна («Відродження», Балаклійський район), Ігор Горішній («Відродження», Золочівський район), Назар Ванюшин (Об’єднання «Самопоміч», Лозівський, Нововодолазький райони, м. Харків), Тетяна Біловол («Відродження», Краснокутський район), Віталій Бушковський (Об’єднання «Самопоміч», Валківський, Харківський райони, м. Харків, м. Люботин), Роман Веприцький («Відродження», м. Харків), Анатолій Гацько (БПП «Солідарність», Зміївський район), Іван Глянь (БПП «Солідарність», Зачепилівський район), Тетяна Головаш («Відродження», Дворічанський, Куп’янський райони), Володимир Горбатовський («Наш край», Харківський район), Володимир Золотарьов («Відродження», м. Харків), Денис Кришталь («Опозиційний блок», Зміївський район), Віталій Панов («Відродження», Вовчанський район), Андрій Шевчук (ВО «Батьківщина», Харківський район).
– Якими є головні завдання постійної комісії з питань бюджету?
– І фінансування наших обласних комунальних закладів, і реалізація наших обласних програм проходять розгляд на засіданнях постійної комісії з питань бюджету.
Україна прямує в європейське співтовариство, а там платники податків знають, скільки грошей у бюджет поступає і як вони розподіляються. І наше завдання – розповісти платникам податків доступною мовою, як використовуються бюджетні кошти, а загалом кажучи – і максимально залучити громадян до того, щоб вони не тільки контролювали, а й брали участь у розподілі цих коштів.
Депутати обласної ради оперують цифрами обласного бюджету, контролюють розподіл і використання коштів, за рахунок яких фінансуються обласні комунальні заклади в галузі охорони здоров’я, освіти, соціальній сфері тощо.
На Харківщині діють 39 обласних програм, одна з основних – програма економічного і соціального розвитку області, у рамках якої фінансуються об’єкти соціальної інфраструктури, розташовані не тільки в Харкові, а й в інших населених пунктах області. Нагадаю, що Харківщина має 27 районів, 7 міст обласного значення та 12 ОТГ, які вже перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Усі їх бюджети складають зведений бюджет області.
За дев’ять місяців поточного року до зведеного бюджету області з урахуванням трансфертів надійшло 26,8 мільярда гривень. Обласний бюджет з урахуванням трансфертів отримав 11,6 мільярда гривень, у тому числі до загального фонду надійшло 1,9 мільярда гривень (це на 38,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року). Тож цьогорічний бюджет у нас перевиконується. Сподіваємося, що заборгованостей по захищених статтях (зарплата та енергоносії) не буде, і свої зобов’язання обласний бюджет виконає в повному обсязі.
– Нещодавно саме відбулося засідання постійної комісії з питань бюджету, на якому серед інших розглядалося також питання щодо перерозподілу освітянської субвенції. У чому полягає дане питання?
– Як я зазначала вище, обласний і зведений бюджети області отримують трансферти з державного бюджету. Це, у першу чергу, дві цільові субвенції – на освіту і на охорону здоров’я. Оскільки ми оперуємо тільки обласним бюджетом, то і на засіданні постійної комісії розглядалися питання щодо фінансування обласних закладів. Якщо ми вже заговорили про освітню субвенцію, то вона розраховується за спеціальною формулою з розрахунку на одного учня. На жаль, субвенцію на 2018 рік було сформовано так, що вона не в повному обсязі покривала витрати на виплату зарплати вчителям у містах обласного значення. По обласних закладах утворилася економія 12 мільйонів гривень. Щоб не допустити заборгованості з виплати зарплати в містах обласного значення, ми звернулися до Кабінету Міністрів з пропозицією про перерозподіл субвенції. І от відповідною постановою КМУ ці кошти було перерозподілено на міста Лозову, Ізюм, Люботин і Куп’янськ. Тобто зекономлені кошти з обласного бюджету передано містам обласного значення.
– А як часто взагалі доводиться «переформатовувати» грошові потоки?
– Робота з фінансами – це живий механізм. Тільки за сьому каденцію (яка почалась у 2016 році) постійна комісія з питань бюджету збиралася на засідання 15 разів, розглянула понад 150 питань, у тому числі й оперативних з перерозподілу бюджетних коштів, таким чином, щоб у першу чергу фінансувалися захищені статті – заробітна плата та енергоносії.
– Які питання є на часі сьогодні?
– Усі фінансові питання важливі для вирішення різних завдань, що стоять перед Харківщиною. Останнім часом ми підготували ряд звернень до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо злободенних питань регіону. Ми постійно шукаємо джерела наповнювання дохідної частини як обласного, так і всіх місцевих бюджетів. Велика робота проводилася і в попередні 2016–2017 роки, зокрема, із зарахування 5 % рентної плати від видобутку нафти, газу та газового конденсату в місцеві бюджети. З цього року ці кошти вже надходять до місцевих бюджетів. За дев’ять місяців поточного року вже надійшло 524,3 мільйона гривень рентної плати. 2 % залишаються в обласному бюджеті, 2 % надходять до районних бюджетів, 1 % – до місцевого бюджету громади, де ведеться видобуток (якщо ж видобуток ведеться на території ОТГ, то до бюджету громади надходить 3 % рентної плати).
– У цих коштів є цільова спрямованість?
– На сьогодні ці кошти зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів. Ми розраховували, що кошти надходитимуть до спеціального фонду, це надало б можливість використовувати гроші на вирішення соціальних та інфраструктурних питань, у тому числі й на ремонт доріг. Тож постійна комісія з питань бюджету ініціювала звернення, які було підтримано депутатами обласної ради на попередній сесії, з пропозицією внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу. Сподіваємося, що в Києві нас почують, та із січня 2019 року ці кошти все ж поступатимуть до спецфонду. До речі, подібні звернення було прийнято й у низці інших областей.
– Пам’ятаємо, облрада готувала звернення щодо погашення різниці тарифів. Яка його доля?
– Готуючи звернення, постійна комісія з питань бюджету тісно співпрацює з профільним департаментом ХОДА, з державною фіскальною службою, також у нас підписано меморандум про співпрацю з Асоціацією платників податків та з Асоціацією органів місцевого самоврядування. Серед спільно підготовлених звернень, які підтримав депутатський корпус обласної ради, – звернення щодо погашення різниці в тарифах.
Нагадаю, заборгованість через різницю в тарифах з енергоносіїв виникла ще станом на 1 січня 2016 року та залишається непогашеною в сумі понад 500 мільйонів гривень (лише перед КП «ТВО «Харківкомунпромвод» заборгованість складає понад 300 мільйонів гривень). Тобто собівартість тарифів надання послуг з водо- і теплопостачання як населенню, так і бюджетним організаціям була вищою, ніж та сума, що ними відшкодовувалась. Це заборгованість держави перед комунальними підприємствами. У свою чергу комунальні підприємства мають борги перед бюджетом зі сплати податків. Утворилося замкнене коло: підприємства мають борги перед бюджетом, а держава – перед ними.
Тож ми звернулися до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради з пропозицією внести зміни до закону про державний бюджет і передбачити погашення цієї заборгованості. Як результат, уже надійшла додаткова субвенція, щоправда, не в повному обсязі, а лише 36 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на погашення боргу перед комунальними водопостачальними і теплопостачальними підприємствами. Сподіваємося, що до кінця року гроші ще будуть надходити.
Ще одне зі звернень, прийняте на попередній сесії, стосувалося рентної плати за видобуток корисних копалин загальнодержавного значення. Це, наприклад, за видобуток нашумілого бурштину.
– Хіба його видобувають на Харківщині?
– Бурштин на Харківщині не видобувається, але видобувається пісок, глина, крейда. І ті громади, на території яких ведеться видобуток цих корисних копалин, сьогодні не отримують відповідних надходжень у дохідну частину своїх бюджетів. Тому було прийнято звернення з пропозицією, щоб 10 % зазначеної рентної плати залишалося в місцевих бюджетах для того, щоб ці громади мали можливість розвиватися. І, як результат, у проекті Державного бюджету на 2019 рік передбачено, що 5 % цих коштів залишатимуться в місцевих бюджетах. Однак ми цього питання не полишаємо і будемо його надалі відпрацьовувати.
– Наскільки децентралізація змінила місцеві бюджети? Ми чуємо від експертів, що на місцях не готові до нових повноважень. Як це виражено у фінансовому сенсі?
– Дійсно, фінансова децентралізація розширила можливості місцевих бюджетів, і вони збільшилися майже втричі. Але на місцевий рівень передаються повноваження, які, на жаль, не завжди покриваються тими фінансами, що залишаються на місцях.
Один з таких прикладів – фінансування профтехосвіти, яке вже передано на рівень місцевих бюджетів. Також у проекті бюджету на 2019 рік пропонується за рахунок місцевих бюджетів фінансувати і заклади освіти І–ІІ рівня акредитації (технікуми). Але в регіоні не вистачить на це фінансових ресурсів, і ми висловили зауваження у центральні органи влади.
Нагадаю, схожа ситуація була і з фінансуванням ПТУ. Досі залишається колізія – не до кінця вирішено питання з управління майном. Тобто фінансування покладено на місцеві бюджети, а майном розпоряджається профільне міністерство. Процес іде, але не так швидко, як нам хотілося б, адже будівлі потрібно утримувати, вони вимагають як поточного, так і капітального ремонту.
Окрім цього, на місцеві бюджети вже перекладено фінансування допоміжного персоналу в закладах освіти та охорони здоров’я. При формульному розрахунку як освітянської, так і медичної субвенції з державного бюджету не враховуються вимушено переміщені особи, а їх наразі в Харківській області зареєстровано понад 120 тисяч. Тому пропонуємо при формуванні бюджету 2019 року враховувати і ВПО.
– Ви казали, що громадян потрібно максимально залучати не тільки до контролю, а й до участі в розподілі бюджетних коштів. Як це зробити?
– Важливо залучати людей до процесу спрямування бюджетних коштів на вирішення тих чи інших завдань. Один з таких прикладів – обласний конкурс міні-проектів «Разом в майбутнє». У глибинках Харківщини не всі ще використовують таку можливість, а ця ініціатива дійсно працює.
Окрім цього, все частіше наші райони та міста впроваджують громадські бюджети. Це конкурси, аналогічні обласному конкурсу міні-проектів, які дають можливість жителям громади вирішувати, що вони хочуть у першу чергу зробити – дитячий майданчик, освітлення вулиць або тротуар тощо.
В тему
Особистий прийом голови постійної комісії Харківської обласної ради з питань бюджету проходить у четвертий вівторок кожного місяця з 12.00 до 13.00 за адресою: Харків, вул. Сумська, 64, к.32, тел. 700-53-11.
Читайте також: Будівництво сучасних сільських амбулаторій розпочато на Харківщині
Юлія Міронюк
