Мюнхенська конференція, Рамштайн та екстрений саміт у Парижі: політичний тиждень для України
Минулий тиждень був насичений політичними подіями, що окреслили подальші кроки до миру в Україні. Лідери Європи та США висловили свої позиції щодо російської агресії, військової допомоги Україні та потенційних переговорів про мир.
«Слобідський край» зібрав ключові події останніх днів – екстрений саміт у Парижі, безпекова конференція в Мюнхені та «Рамштайн-26», а також переговори між США та росією в Саудівській Аравії.
Екстрений саміт країн ЄС у Парижі
17 лютого в Парижі відбувся екстрений саміт країн ЄС, скликаний президентом Франції Еммануелем Макроном у відповідь на заяви Дональда Трампа щодо майбутнього України. Лідери європейських країн наголосили на необхідності зміцнення обороноздатності Європи та гарантування довготривалого миру в Україні.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підкреслив необхідність довготривалої мирної угоди для України, щоб запобігти новим нападам з боку росії.
«На кону стоїть не лише майбутнє України, це екзистенційне питання для Європи в цілому. Тут також є ширший мир, який є колективною безпекою та обороною Європи. І тут, я думаю, ми маємо виклик поколінням… Ми всі маємо посилити можливості та те, що ми робимо як європейці», – сказав Стармер.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц підтвердив готовність продовжувати підтримку України та заявив: «Європа повинна витрачати на оборону більше 2 % ВВП. Це не розкіш, а необхідність для нашої безпеки».
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Європа готова взяти на себе ініціативу щодо надання гарантій безпеки Україні.
«Європа готова і хоче зробити крок вперед, взяти на себе ініціативу в наданні гарантій безпеки для України», – сказав Рютте, підкресливши, що це саме те, що він виніс за підсумками цієї зустрічі.
Лідери країн ЄС та генсек НАТО на екстреному саміті в Парижі / Фото: x.com/SecGenNATO
Мюнхенська конференція з безпеки
З 14 по 16 лютого в німецькому Мюнхені пройшла конференція з безпеки, де головною темою стало мирне врегулювання війни в Україні. Учасники дискусій говорили про новий формат безпеки для України та умови можливого мирного договору.
«Мир через силу» та можливі поступки
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що миру можна досягти лише через силу, а США та Європа мають діяти спільно. Віцепрезидент США Джей Ді Венс підкреслив, що мирне врегулювання має бути довготривалим, щоб війна не повторилася через кілька років.
«Україні потрібен мир через силу. Європа хоче миру через силу. Президент Трамп чітко дав зрозуміти, що США твердо віддані миру через силу. Тож я вірю, що, працюючи разом, ми зможемо забезпечити справедливий і міцний мир», – підкреслила фон дер Ляєн.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що війну треба закінчити так, щоб вона не повторилась через кілька років.
«Ми хочемо, щоб закінчилася війна, ми хочемо, щоб вбивства зупинилися, але ми хочемо досягти тривалого миру, а не такого, який призведе до того, що Східна Європа опиниться у війні через кілька років», – зазначив віцепрезидент США.
Спецпредставник США Келлог заявив, що росія має піти на територіальні поступки, зокрема відмовитися від частини окупованих територій. Водночас, за його словами, деякі поступки можуть зробити і з українського боку.
«Це мають бути і територіальні поступки, це може бути і відмова від використання збройних сил у майбутньому, можливо, зменшити кількість особового складу», – сказав Келлог.
Вступ України до НАТО та ЄС
Президент Фінляндії Александер Стубб висловив переконання, що членство України в ЄС та НАТО не підлягає дискусіям, адже країна має залишатися частиною Європи.
«Є дві речі, які не можуть обговорюватися. Одна з них – це членство України в ЄС, і це також членство України в НАТО на певному етапі. Це єдині рішення для українців», – сказав Стубб.
Однак канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що вступ України до НАТО не розглядається навіть у довгостроковій перспективі.
«Розміщення понад ста тисяч солдатів навколо України нічим не виправдано. Парадоксально, що для росії потенційне членство України в НАТО є приводом для війни, адже жодного рішення не передбачається», – сказав Шольц.
Він закликав росію поважати міжнародно визнані кордони України та її суверенітет.
Угода про «рідкісноземи» між Україною та США
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем підтримав ідею співпраці України та США у сфері видобутку рідкісноземельних металів. Він зазначив, що Україна має значні природні ресурси, якими можуть скористатися обидві країни.
«Тепер президент Трамп може сказати американцям: «Україна – не тягар, а перевага». Вони сидять на ресурсах вартістю трильйон доларів, якими всі ми можемо скористатися», – сказав Грем.
Сенатор Грем зробив заяву щодо угоди про рідкісноземельні метали / Фото: Віталій Носач, РБК-Україна
180 днів на переговори про мир
Кіт Келлог окреслив дедлайн у 180 днів для залучення всіх сторін до мирного врегулювання війни. Генсек НАТО Марк Рютте також наголосив, що європейські союзники мають виробити конкретний план щодо довготривалої мирної угоди між росією та Україною.
Україна не буде «буферною зоною» – Зеленський
Президент Володимир Зеленський закликав світ припинити заспокоювати росію та перейти до рішучих дій. Він наголосив, що Україна не буде «буферною зоною» між Заходом і росією, а її безпека має бути гарантована надійними міжнародними механізмами.
«І сподіваюсь ніхто не думає про Україну як зручний і вічний буфер між Заходом і рф. Цього не буде, цього ніхто не допустить. Інакше буде питання – хто наступний? Держави НАТО змушені будуть захищати одна одну? Хочеться вірити, що Північноатлантичний договір і стаття 5 будуть дієвішими, ніж Будапештський меморандум», – сказав Зеленський.
Президент наголосив, що Україна «вчетверте й востаннє» скликає проведення консультацій у межах Будапештського меморандуму. Якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде гарантій безпеки, то Україна вважатиме, що меморандум не працює.
«Ми будемо захищати свою землю, маючи підтримку партнерів чи не маючи. Надають нам сотні одиниць сучасної зброї чи п'ять тисяч шоломів. Ми цінуємо будь-яку допомогу, але всі мають розуміти – це не благодійні внески, про які Україна має просити чи нагадувати», – наголосив він.
США «живуть на іншій планеті»
Голова Мюнхенської конференції Крістоф Гойсген в ефірі телеканалу ZDF заявив, що в якомусь сенсі цей захід «був європейським жахіттям». За словами Гойсгена, виступ Венса показав, що за президентства Дональда Трампа США «живуть на іншій планеті». Він також висловив припущення, що президента США бояться його соратники.
«Ми також помітили, що навіть сенатори-республіканці дуже обережні в публічних виступах, тому що вони бояться свого президента», – сказав Гойсген.
Гойсген закликав Європу до єдності і підкреслив, що країни Європи мають не лише брати участь у переговорах щодо завершення війни росії проти України, а й розробити власний безпековий план для України.
Переговори США та росії в Саудівській Аравії
18 лютого в столиці Саудівської Аравії відбулися перемовини між делегаціями США та росії. російську сторону представляли міністр закордонних справ сергєй лавров, зовнішньополітичний радник путіна юрій ушаков і очільник російського фонду прямих інвестицій кирил дмитрієв.
Переговори тривали понад три години, і російська сторона вже заявила про «позитивні» результати. Однак деталі обговорень залишаються невідомими. Очікується, що їх продовження може мати вплив на майбутні дипломатичні ініціативи щодо завершення війни.
Підсумки «Рамштайн-26»
12 лютого союзники України зібралися у штаб-квартирі НАТО на 26-ту зустріч у форматі «Рамштайн». Уперше головувала Велика Британія, що відзначило новий етап у міжнародній підтримці Києва.
Україна отримала дуже потужні пакети допомоги / Фото: Укрінформ
За підсумками зустрічі було анонсовано нові пакети допомоги:
- Велика Британія надасть допомогу на суму 150 млн фунтів стерлінгів, до якої увійдуть тисячі безпілотників, десятки танків і бронемашин.
- Німеччина передала Україні близько 100 керованих ракет IRIS-T для протиповітряної оборони.
- Норвегія закупила у США засоби ППО на 78 мільйонів доларів для передачі Україні.
- Данія передала більшість обіцяних винищувачів F-16.
- Нідерланди передали 25 броньованих машин YRP для евакуації поранених.
- Чехія продовжила програму постачання боєприпасів.
- Фінляндія інвестує у виробництво важкої бронетехніки.
- Ісландія виділила 5,5 млн євро на розмінування.
- Литва та Швеція підтвердили довгострокову підтримку, включаючи постачання дронів та боєприпасів.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі наголосив, що Україна повертається з цієї зустрічі з реальними результатами у вигляді зброї та боєприпасів на мільярди доларів.
Висновки
Події останнього тижня засвідчили нові тенденції у міжнародній політиці щодо України. США демонструють готовність до компромісів, водночас Європа консолідується навколо довгострокової підтримки Києва. «Рамштайн-26» показав практичні результати, а Мюнхенська конференція та саміт у Парижі підкреслили важливість спільної позиції ЄС та НАТО.
