На дороги гроші будуть. А на екологію?
Дорожній список
Чималі кошти – близько 3 млрд грн – планує витратити цього року Харківська область на ремонт доріг державного і місцевого значення. Як «СК» повідомляв у попередніх номерах, на утримання місцевих доріг з Дорожнього фонду буде спрямовано рекордну суму – понад 656 млн грн. Кожний район області отримає від 11 до 30 млн грн. Минулого року з 10 000 км було відремонтовано 200 км.
– Дороги в жахливому стані, і від того, наскільки ефективно буде впроваджено реформу, наскільки якісно розставлені пріоритети та використані кошти, залежатиме результат, – підкреслила цього тижня під час засідання Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області голова ХОДА Юлія Світлична.
Остаточного списку доріг, які цього року ремонтуватимуться, поки що немає. За словами директора Департаменту капітального будівництва Харківської облдержадміністрації Сергія Жукова, робота в цьому напрямі ведеться плідно й виходить на фінішну пряму, до співпраці залучаються райдержадміністрації, депутати, місцеві громади. Складений перелік доріг відправлять на узгодження профільним комісіям облради, а потім його потрібно буде ще погодити з Укравтодором. Тільки після цих процедур дорожники зможуть розпочати ремонт. Контроль за якістю виконання ремонтних робіт здійснюватимуть фахівці новоствореного управління автомобільних доріг місцевого значення при Департаменті капітального будівництва ХОДА, а також незалежні підприємства з контролю якості.
– Перелік доріг потрібно затвердити, як тільки зійде сніг, а не влітку. Бо неправильно, коли тендери починаємо проводити у другій половині року, а роботи розпочинаємо з першими заморозками, – акцентував увагу присутніх самоврядовців президент Асоціації, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов. – Цього року на регіональний розвиток буде спрямовано понад 19 млрд грн. Проблема минулих років – кошти не освоювалися і поверталися в бюджет.
Ще питання викликав принцип розподілу «дорожніх» грошей. Представник Мереф’янської ОТГ виступив проти принципу рівного розподілу коштів поміж усіма місцевими радами, бо кожна з рад має різну за кількістю кілометрів протяжність доріг.
– Об’єднані територіальні громади сьогодні на рівні міст обласного значення. Однак розподіл коштів на дороги знову пішов через районні адміністрації, через що виникла проблема, – повідомив голова Мереф’янської міськради Веніамін Сітов. – На Харківський район прийшов перший транш – 16 млн грн. Усі ці кошти було поділено порівну між місцевими радами – по 500 тис. грн. Не можна так робити, бо, наприклад, у Мереф’янській ОТГ – 165 км доріг місцевого значення. На весь Харківський район близько 1000 км місцевих доріг.
Відштовхуючись від цих показників, за підрахунками мереф’янського міського голови, на його громаду потрібно було виділити близько 2,6 млн грн.
Мисливці за металом
Озвучили свої проблеми й дорожники. Зокрема, проблема крадіжок дорожніх знаків, інформаційних щитів і бар’єрного огородження на дорогах Харківщини набула масштабних розмірів.
– У нас є суттєва проблема щодо крадіжок дорожніх знаків, інформаційних щитів і бар’єрного огородження. Особливо на трасі Харків – Красноград – Перещепине, де кілометрами пиляють бар’єрне огородження. Нам потрібна допомога не тільки правоохоронців, а й влади на місцях. Місцеві знають, хто пиляє. Давайте спільно зрушимо з мертвої точки цю проблему, – звернувся до правоохоронців і до самоврядовців начальник Служби автомобільних доріг (САД) у Харківській області Євген Зражевець.
За словами очільника САД, у вересні минулого року трасу поблизу Пісочина обладнали за європейськими стандартами, але мисливцям за металобрухтом вистачило вихідних, щоб спиляти встановлені впродовж дороги інформаційні щити.
Фото: Слобідський край
– Я переконаний на 100 %, що в нас у сільській місцевості знають, хто займається металобрухтом, хто заробляє на цьому. Використовуйте анонімні лінії, якщо відкрито заявити сміливості не вистачає. Якщо вдень будувати, а вночі зрізати, то так ситуацію ніколи не змінимо, – наголосив Сергій Чернов.
Не кращим чином впливають на стан доріг Харківщини перевантажені вантажівки. За словами очільника Служби автомобільних доріг у Харківській області, чималої шкоди дорожньому покриттю завдають перевантажені вдвічі великогабаритні автівки, що перевозять сільгосппродукцію.
– Ми справедливо фотографуємо ями на дорогах, але ми не фотографуємо перевантажені зерновози та соняшниковози. Є постанова Кабміну – 40 тонн, а перевізники везуть 90–100 тонн. Це комплексне завдання для всіх нас. Не треба до КАМАЗа чіпляти причіп у 40 тонн, а це роблять щодня, – підкреслив Євген Зражевець.
Мільйонні втрати
Під час засідання Асоціації самоврядовці Харківщини не оминули питання наповнюваності місцевих бюджетів. Фінансова децентралізація надала більше можливостей в управлінні ресурсами місцевих громад, забезпечено зростання місцевих бюджетів і природоохоронних фондів. Однак через зміни в законодавстві тільки на екологічному податку область може втратити понад 30 млн грн. Про це розповіла віце-президент Асоціації, голова постійної комісії з питань бюджету обласної ради Людмила Немикіна. За її словами, при затвердженні Держбюджету України на 2018 рік до ст. 69 Бюджетного кодексу було внесено зміни щодо розподілу відсотків зарахування екологічного податку між державним і місцевими бюджетами. Так, до 2018-го 80 % екологічного податку залишалося в місцевих бюджетах, з цього року – тільки 55 %, решта відправляється в державний бюджет.
– За рахунок коштів обласного бюджету, які надходили в екологічний фонд, ремонтувалися системи водопостачання, купувалася техніка для вивезення побутових відходів тощо. Цього року обласний бюджет втратить понад 32 млн грн екологічного податку, а з урахуванням збільшення ставок екологічного податку ці втрати значно збільшаться, – повідомила Людмила Немикіна.
Вона підкреслила, що чим менше в області залишатиметься екологічного податку, тим менше регіон зможе впроваджувати природоохоронних заходів – будувати та відновлювати очисні споруди, здійснювати заходи боротьби з ерозією ґрунтів тощо.
А через зміни до Податкового кодексу Харківщина ризикує недоотримати й від плати за землю.
– Плата за землю є місцевим податком, але внесені до законодавства зміни спричинили зменшення надходження податку на землю від підприємств залізничного транспорту і гірничодобувної промисловості. Зменшилися ці надходження на 75 %. Через це практично всі територіальні громади мають втрати, – наголосила Людмила Немикіна.
Для прикладу, за розрахунками бюджетної комісії облради, Лозова на земельному податку втратить майже 22 млн грн надходжень, Ізюм – 2,5 млн грн, Куп’янськ – 3,5 млн грн, Зміївський район – 2,5 млн грн, Красноградський район – 2,5 млн грн, Харківський район – майже 5 млн грн.
У цілому втрати по Харківщині до місцевих бюджетів складуть близько 54 млн грн.
Учасники загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківщини розглянули та ухвалили рішення направити до Кабінету Міністрів України звернення щодо змін у порядку розподілу коштів.
Читайте також: За чи проти об’єднання громад: у Краснокутському районі пройшли дебати
Юлія Міронюк
