Сергій Чернов: Головне – щоб людям було зручно жити у громадах

26.03.2019 15:00 Влада
Фото: oblrada.kharkov.ua Фото: oblrada.kharkov.ua
Успіхи створених громад доводять доцільність запущеної в Україні децентралізації. Наразі на порядку денному країни – запуск другого етапу реформи, а саме укрупнення районів. У Києві обговорили всі гострі кути цього питання та детально розглянули критерії поділу територій на спроможні райони.

З першочерговими завданнями другого етапу реформування адміністративно-територіального устрою представники регіонів та центральної влади, міжнародні партнери та експерти визначилися під час всеукраїнського круглого столу, який відбувся 22 березня в Києві. Своє бачення подальших кроків реформи надала й Харківщина. Так, на думку президента Української асоціації районних та обласних рад, голови Харківської обласної ради Сергія Чернова, в основі укрупнення районів мають бути чотири ключові критерії: площа території району, кількість жителів, населених пунктів і створених громад.

– Головне в адміністративно-територіальному поділі – аби людям було зручно жити у громадах. Райони ж потрібні для реалізації більш масштабних завдань, які громади самостійно не в змозі виконувати. Як-от утилізація сміття, будівництво доріг, медична допомога другого рівня, діяльність служби з надзвичайних ситуацій, утримання спеціалізованих будинків-інтернатів, представництво територіальних відомчих органів тощо, – наголосив Сергій Чернов.

Збалансованими також мають бути показники доступності до нових районних центрів, фінансова забезпеченість об’єднаних районів, кількість медичних, освітніх, культурних, спортивних, соціальних та інших закладів для надання відповідних послуг.

Для дотримання принципу повсюдності державної виконавчої влади враховується наявність в адміністративних центрах нових районів територіальних підрозділів центральних органів державної виконавчої влади, таких як: Національна поліція, Фонд соціального страхування, державні служби – міграційна, фіскальна казначейська та виконавча, Пенсійний фонд України, управління Держгеокадастру, служби з надзвичайних ситуацій, зайнятості, статистики, геодезії, картографії та кадастру, Державне агентство лісових ресурсів, а також агентство водних ресурсів.

Серед інших критеріїв формування спроможних районів – територіальний поділ окружних загальних судів та міжрайонних прокуратур для забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина. Також слід зважити й на те, що центри укрупнених районів мають корелюватися з майбутніми центрами нових госпітальних округів.
– Обговорення реформування районного рівня – тривалий і копіткий процес, – переконаний Сергій Чернов. – Важливо, аби витримувалася методологія формування нових районів. Але не потрібно забувати і про особливості кожної області, географічне розташування, менталітет жителів, уклад їхнього життя. Мета реформи – зробити краще і без потрясінь для людей, від яких українці вже й так утомилися.
Водночас голова Харківської обласної ради наголошує, що подальша успішна реалізація реформи неможлива без внесення змін до законодавчої бази. Наприклад, сьогодні через застаріле законодавство органи місцевої влади часто дублюють функції один одного.

– В Україні 490 районів, а отже, і відповідна кількість районних рад та районних державних адміністрацій. Особливо гостро питання постає для районів, де 100 % території покрито об’єднаними територіальними громадами. Таких районів – 18, ще 145 районів – з 50–99 % ОТГ. Проблема – розмежування повноважень між представницькими органами влади різних рівнів, а також органами виконавчої влади, – пояснив Сергій Чернов. – Утім, зараз продовжується неефективне використання бюджетних коштів на утримання різних органів влади, які дублюють функції один одного.

Уникнення конкуренції компетенцій, на думку голови Харківської облради, і є сьогодні одним з головних стратегічних завдань.

– Місцеві вибори 2020 року мають відбутися на якісно новій основі: до цього часу на виключно всій території України мають бути утворені спроможні територіальні громади. Таким чином, укрупнення районів – невідкладне стратегічне завдання, від розв’язання якого прямо залежить успіх реформування місцевого самоврядування та децентралізації, – акцентував Сергій Чернов.

Важливими кроками на підтримку реформи є Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо забезпечення реформи із децентралізації влади», а також схвалені Урядом План заходів на виконання президентського Указу та Розпорядження про затвердження Плану заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019–2021 роки. Саме цими документами у своїй діяльності керується Українська асоціація районних та обласних рад.


 На думку голови Харківської обласної ради Сергія Чернова, для успішного продовження реформ потрібно прискорити прийняття пакета законопроектів, спрямованих на реалізацію реформи адміністративно- територіального устрою на новій територіальній основі. Наразі у Верховній Раді зареєстровані законопроекти, прийняття яких не потребує внесення змін до Конституції України: 

– «Про засади адміністративно-територіального устрою» (реєстр. № 8051 від 22.02.2018);
– «Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж» (реєстр. № 6636 від 22.06.2017);
– «Про утворення, реорганізацію і ліквідацію, найменування і перейменування місцевих державних адміністрацій» (реєстр. № 6641 від 23.06.2017);
– «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 8369 від 17.05.2018);
– «Про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад» (реєстр. № 7363, 7363-1, 7363-2, з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р);
– «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 6403 від 21.04.2017);
– «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
Потрібно також підготувати в новій редакції проект закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Із часу прийняття у 1997 році до цього правового акта внесено понад тисячу правок 120 законами та сімома рішеннями Конституційного Суду.

Читайте також: Гроші для фермерів — кого з аграріїв підтримує держава цього року

Андрій Соха