Сергій Чернов: На Харківщині російську мову ніхто не забороняв

Про це 13 грудня кореспонденту Укрінформу повідомив голова Харківської облради Сергій Чернов.

— Дійсно, на сесії обласної ради, яка відбулася 6 грудня, в числі інших було розглянуто питання про статус російської мови. Цей статус був затверджений як регіональний на сесії облради 30 серпня 2012 року в рамках прийнятого в липні того ж року рішення сесії Верховної Ради про регіональні мови нацменшин в руслі закону про державну мовну політику. Коли ж у лютому 2018 року за зверненням 57-ми депутатів ВР Конституційний Суд України визнав цей закон неконституційним, він був скасований. Тому сесія Харківської облради 6 грудня теж скасувала рішення сесії від 30 серпня 2012 року "Про першочергові заходи щодо виконання в Харківській області закону України "Про засади державної мовної політики", де посадові особи були зобов'язані володіти державною та російською мовами, дублювати назви топонімів та акти місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування. Але статус російської мови як регіональної мови нацменшин не скасовано, — зазначив Чернов.

За його словами, нині на території Харківської області поряд з державною українською мовою в побуті діють ще три десятки мов, включаючи російську.

— Російську мову, яка стала мовою міжетнічного спілкування в регіонах, які, як і Харківщина, межують з Росією, ніхто не забороняв. Вона зберігає свій статус в рамках рішення сесії Харківської облради від 3 червня 2006 року, прийнятого, в свою чергу, в рамках Європейської хартії регіональних мов нацменшин від 5 листопада 1992 року, — зазначив Сергій Чернов.

За його словами, розтиражоване в місцевих ЗМІ неправильне трактування рішення недавньої сесії Харківської облради — не що інше як інформаційне вкидання популістів.

— Вони традиційно використовують мовну тему в передвиборній гонці, яка вже почалася. У той же час політики повинні керуватися тільки вільним волевиявленням людей заради миру і стабільності, — додав голова обласної ради.

Читайте також:  Сергій Чернов: Стратегічне завдання держави – визначитись із подальшою реформою місцевого самоврядування