Що буде з місцевими бюджетами в Харківській області
Щоб менш болісно вийти з цієї ситуації, найближчим часом у регіоні необхідно збалансувати місцеві бюджети, враховуючи законодавчі зміни, які були ухвалені у зв’язку з введенням карантинних обмежень. Про це в ході засідання членів Асоціації органів місцевого самоврядування, яке проходило в режимі онлайн, наголосив голова Харківської обласної ради, президент Української асоціації районних та обласних рад Сергій Чернов.
– Необхідно разом з фахівцями податкової служби проаналізувати можливі втрати дохідної частини бюджету, які виникають через зміни у податковому законодавстві, зокрема пов’язані з наданням пільг або ж відтермінуванням сплати окремих податків. Зокрема, за прогнозами фахівців, недоотримання до зведеного бюджету області складе близько 20 відсотків податків, а у деяких районах навіть до 30, – розповів Сергій Чернов.
Очільник Харківської облради переконаний у доцільності ретельного аналізу дохідної та видаткової частини бюджетів, адже необхідно врахувати всі наявні резерви щодо збільшення надходжень і внести відповідні корективи в місцеві бюджети на 2020 рік.
Фото: oblrada.kharkov.ua
Як розповів Сергій Чернов, депутатські комісії обласної ради після травневих свят почнуть переглядати цільові обласні програми, щоб ефективно перерозподілити кошти та обмежити фінансування непершочергових статей видатків. Відповідні рішення будуть ухвалені на пленарному засіданні, що заплановане на 28 травня.
За словами голови постійної комісії з питань бюджету, віце-президента Асоціації Людмили Немикіної, обласний бюджет буде скорочений на 365 мільйонів гривень. Через такі втрати обласний бюджет не зможе підтримати районні бюджети.
Мільярдні втрати
Загалом обсяг втрат місцевих бюджетів буде пов’язаний з недофінансуванням державних програм. Нагадаємо, що 13 квітня парламент на позачерговому пленарному засіданні прийняв закон про внесення змін до Держбюджету на 2020 рік, який був розроблений у зв’язку з необхідністю вивільнення фінансового ресурсу на формування Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.
– Необхідність формування фонду обсягом 64,7 мільярда гривень спричинила скорочення низки бюджетних програм, у тому числі і тих, що стосуються органів місцевого самоврядування. Але спільними зусиллями, разом з іншими асоціаціями органів місцевого самоврядування України нам вдалося зберегти у Держбюджеті понад 50 мільярдів гривень, – повідомила Людмила Немикіна. – Збережено й кошти ДФРР, незважаючи на те, що сума зменшилася із 7,5 мільярда до 4,9 мільярда гривень, субвенції у розмірі 22,2 мільярда гривень на будівництво та утримання автошляхів, комунальних вулиць і доріг. Нам удалося відстояти 6 мільярдів гривень надходження в місцеві бюджети роздрібного акцизу на пальне, а також низку важливих субвенцій.
Унаслідок часткового та повного скорочення окремих бюджетних програм місцеві бюджети України зазнають втрат майже на 10 мільярдів гривень. Окрім скорочення коштів ДФРР, зменшаться кілька субвенцій, зокрема субвенції на підтримку розвитку ОТГ (на 2,1 мільярда гривень) та на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (на 1,15 мільярда гривень).
Читайте також: Велике будівництво на Краснокутщині: коли завершиться ремонт школи в Пархомівці
Крім цього, до 1 січня 2021 року призупинено дію окремих статей Бюджетного кодексу. Однак, за словами Людмили Немикіної, місцеві ради у своїх бюджетах зобов’язані у першочерговому порядку врахувати потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ та на проведення розрахунків за всіма видами енергоносіїв, які споживаються бюджетними установами.
Карантин вніс свої корективи не тільки у формування місцевих бюджетів, а й у більш приземлені питання, такі як відзначання національних свят. Сергій Чернов закликав органи місцевого самоврядування, правоохоронців та інші структури на День Перемоги, 9 травня, не допустити можливого великого скупчення людей, а також провокацій.
– Безумовно, ми маємо створити такі умови, щоб убезпечити людей і вшанувати подвиг наших ветеранів на належному рівні, – наголосив Сергій Чернов.
Доступність до райцентрів
Під час засідання Асоціації було порушено питання про актуальні проблеми реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в регіоні. Нагадаємо, що фахівці з Харківської області запропонували поділити регіон на сім районів. Цю нову модель адмінтерустрою області вже направили на розгляд до Кабінету Міністрів України і Міністерства розвитку громад та територій України.
Як розповів перший віце-президент – виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Микола Тітов, під час підготовки пропозицій були враховані європейські нормативи та Методичні рекомендації Міністерства розвитку громад та територій України. Варіанти нового поділу області з укрупненими районами розглядалися всіма зацікавленими сторонами, зокрема і під час проведення Загальних зборів Асоціації і круглих столів.
– Перспективний план, на наш погляд, підготовлений відповідно до вимог Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», Методики формування спроможних територіальних громад та найбільше ураховує інтереси територіальних громад регіону, – заявив Микола Тітов. – Рухаючись послідовно, на основі цього плану ми підготовили пропозиції моделювання карти-схеми нового адміністративно-територіального поділу області, де замість 27 існуючих буде 7 нових укрупнених районів.
Із семи укрупнених районів у п’яти чисельність населення становитиме понад 150 тисяч жителів, що відповідає європейським стандартам, а у двох районах – лише на 14–18 тисяч менше цього нормативу, що не є критичним.
– До того ж витримано головний критерій – доступність до районних центрів: 94 % населених пунктів знаходитимуться на відстані до 60 кілометрів, а 79 % – на відстані до 30 кілометрів. Це один із найкращих результатів з-поміж інших областей України, – підкреслив Микола Тітов.
Пошук компромісів
Учасники засідання не оминули й тему реформи децентралізації, яка, на думку місцевого самоврядування, гальмується на державному рівні.
– Коли розпочинався процес реформування й децентралізації, ми мали надію, що збудуємо нову державу, в якій громади будуть спроможними ефективно реагувати на усі виклики, працюючи на людину, – поділився Сергій Чернов. – Минуло шість років, а ми, на жаль, досі не можемо завершити цей процес, тому що вектор реформ постійно змінюється. Я прибічник того, щоб завжди ухвалювати рішення і діяти винятково у рамках закону. Якби спочатку були внесені відповідні зміни у Конституцію, а потім прийняли нормативно-правову базу, то ніяких би правових колізій та проблем ми б не мали.
Читайте також: В Україні подовжено карантин до 22 травня
Очільник Харківської обласної ради зазначив, що варто обирати шлях пошуку компромісів, бо у таких складних питаннях державотворення завжди є кілька підходів. Пошук компромісних рішень має бути як на місцевому рівні, так і на регіональному, і державному. Однак, сьогодні немає діалогу, немає відповідної правової бази для ухвалення рішень, а правові засади підміняють чиїмись суб’єктивними бажаннями та баченням, порушуючи фундаментальні засади – Конституцію та закони України.
– За шість років країна не спромоглася реалізувати всі чіткі кроки, які виписано у Дорожній карті реалізації Концепції місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка визнана, до речі, як вітчизняними, так і міжнародними експертами, однією з кращих. Початок був потужним і ефективним: коли об’єднувалися громади, ми бачили як зростають їх можливості у наданні якісних послуг мешканцям, збільшуються бюджети. Впродовж двох років було відкрито вікно можливостей. Тепер ми бачимо, що забираються кошти з бюджетів громад, ігноруються рішення. Якщо так триватиме і надалі, то ми втратимо сенс місцевого самоврядування та публічної влади, – сказав голова облради.
Сергій Чернов зазначив що Асоціація та він особисто відстоюватимуть позиції та права місцевого самоврядування
– Прагнемо збалансування функцій держави та управління на місцях. Наше завдання звертатись до керівництва держави з тим, щоб зрештою донести позицію місцевого самоврядування, регіональної влади до керівництва держави.
