Скільки сільськогосподарських земель Харківської області не використовуються через війну
Аграрії продовжують вирощувати основні сільськогосподарські культури – зернові та технічні. Для розмінування полів під посів вони створюють власні піротехнічні команди.
У Харківській обласній військовій адміністарції кажуть, що до 2022 року в Харківській області засівалося близько 1,8 мільйона гектарів сільськогосподарських земель. З початку повномасштабної російської військової агресії ця площа значно скоротилася.
– На сьогодні, на жаль, залишаються заміновані поля, до яких сільгоспвиробники не мають доступу. З кожним роком – 2023, 2024 – посівна площа потрохи збільшується, – повідомив начальник ХОВА Олег Синєгубов.
За даними ХОВА, наразі засіяна площа складає 1 мільйон 347 тисяч гектарів. У порівнянні до показника 2023 року це більше на 7%.
– Якщо говорити про використання сільськогосподарських земель, на сьогодні воно складає 69,7% від загального обсягу, – зазначає начальниця відділу землеробства управління виробництва сільськогосподарської продукції Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Оксана Федишина.
За її словами, основні сільськогосподарські культури – зернові й технічні – аграрії Харківщини продовжують культивувати.
– На жаль, порівняно з періодом до початку повномасштабної агресії сільгоспвиробники не ризикують засівати площі цукровим буряком. Решту культур продовжують вирощувати. Зернова група без винятків – пшениця, ячмінь, горох. Також круп’яні культури, пізні культури – кукурудза на зерно. Так само використовують технічні культури – соняшник, сою, ріпак, – розповідає Оксана Федишина.
Розмінування територій
Близько 574 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь Харківської області фахівці називають потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
– Також залишаються території, де відбуваються активні бойові дії – близько 72 тисяч гектарів. Тобто ця територія також потребуватиме повного розмінування та обстеження після закінчення воєнних дій. За 2023–2024 роки близько шести тисяч гектарів розміновано групами розмінування, – повідомляє Олег Синєгубов.
До розмінування долучаються й самі сільгоспвиробники, створюючи піротехнічні підрозділи, що вже працюють у регіоні.
З початку повномасштабного російського вторгнення у сільгосппідприємствах області під час сільськогосподарських робіт у полі, а також в ході транспортування техніки польовими дорогами стався 31 нещасний випадок, пов’язаний з наслідками дій агресора. Травмувань зазнали 22 людини, чотири загинули. Переважно – через підриви на вибухонебезпечних предметах.
Допомога від держави
Уряд створив механізм допомоги аграріям у розмінуванні полів. Тривають роботи з приймання заявок від господарств на відшкодування вартості робіт з розмінування. У відповідну постанову Уряду внесено зміни.
Постановою КМУ від 12 березня 2024 № 284 передбачено компенсацію на розмінування за такими напрямами:
– компенсація сільськогосподарським товаровиробникам за гуманітарне розмінування земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється на безповоротній основі за фактично надані сертифікованими операторами протимінної діяльності послуги з розмінування земельних ділянок сільськогосподарського призначення з 15 квітня 2024 року в розмірі 100% вартості таких послуг за рахунок бюджетних коштів;
– компенсація сільськогосподарським товаровиробникам за гуманітарне розмінування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що були розміновані в період з 24.02.2022 по 15.04.2024 здійснюється на безповоротній основі за фактично надані сертифікованими операторами протимінної діяльності послуги з розмінування земельних ділянок сільськогосподарського призначення за рахунок бюджетних коштів у розмірі, що не перевищує 80% таких послуг, визначених відповідно до методичних рекомендацій щодо обчислення вартості робіт з гуманітарного розмінування, що затверджуються Мінекономіки, але не більш ніж 80% фактично зазнаних витрат.
Також передбачено підтримку малого і середнього бізнесу шляхом надання державної допомоги у формі грантів:
– для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства гранти надаються для висадження та облаштування нового саду, ягідника, виноградника площею від 1 до 25 га, у розмірі до 70% вартості проєкту, але не більше 1 млн грн відповідно до суми на один гектар. Частка співфінансування отримувача має становити не менше 30% вартості проєкту;
– для створення або розвитку тепличного господарства гранти надаються на будівництво модульної теплиці площею не більш як 2,4 га, у розмірі не більш як 70% вартості проєкту будівництва модульної теплиці, але не більш як 7 млн грн. Частка співфінансування отримувача має становити не менш ніж 30% вартості проєкту.
Раніше «Слобідський край» повідомляв, що на тимчасово окупованих територіях і в зоні активних бойових дій можуть отримати бюджетну підтримку через Державний аграрний реєстр.
