Натуральна вовна: історія використання та головні переваги матеріалу

Кожної зими вовна нагадує нам про наші добрі спогади, щоб розрадити нас і, перш за все, зігріти. Останніми роками це стародавнє натуральне волокно навіть знайшло кілька кольорів на подіумах великих дизайнерів, а також продовжує залишатися в центрі скандинавського тренду, який все ще є таким же актуальним, як і хутро. Але ж звідки вона походить? Як виготовляється натуральна вовна, яку потім обирають для пошиття зимового одягу? Які переваги цього м’якого волокна та де можна купити тканину? Тож давайте разом розгадаємо цю давню сировину, а ще ми розкажемо головні особливості виготовлення матеріалу та його використання.

Що таке вовна?

Ми використовуємо кератинові волокна (на основі кератину) багатьох тварин, будь то кролики, кози, лами чи навіть верблюди, але, очевидно, для виготовлення нашого одягу найчастіше використовується лупа з вовни овець. Крім того, коли ми говоримо про вовну тварини, відмінної від овець, вона часто має більш точну назву. Так, мохерова шерсть виготовляється з шерсті ангорської кози, кашемір — з шерсті так званої кашемірової кози, а ангора — шерсть з шерсті альбіноса або ангорського кролика.

Історія походження та перші згадки про використання вовни

Повернемося в минуле. У той час як сліди вовни можна знайти в Малій Азії під час кам’яного віку, приблизно 10 000 років тому, лише через 500 років овече волокно з’явилося в Європі: найдавніший текстиль із відомої вовни датується 1500 роком до нашої ери. нашої ери і був знайдений на дні датського болота. Цей матеріал отримав значний розвиток з 13 століття, коли торгівля вовною стала рушійною силою економіки більшої частини Європи, від Нідерландів до Італії через Іспанію. І якби вовняна промисловість продовжувала розвиватися протягом 18 і 19 століть, вона, очевидно, зіткнулася б з дуже жорсткою конкуренцією з боку інших волокон, таких як шовк і особливо бавовна близько 1750 року.

Що треба знати про вовняні волокна?

Щороку навесні овець стрижуть. Відразу після скошування отримана шерсть не зовсім схожа на золоте руно. Він складається з 2 типів волосся:

1. Вовна: жорсткий і грубий поверхневий волос, який захищає тварину від негоди.
2. Пух: досить короткі, тонкі та хвилясті волоски. Саме ці ізоляційні волоски використовуються як текстильне волокно.

Вся шерсть покрита жиром: сумішшю поту, жиру (захисно-мастильна жирна речовина, що виробляється сальними залозами овець) і різних домішок (бруд, рослини тощо). Після сортування та очищення від жиру вовна становить лише 50% вовни.

Вовняні волокна циліндричні і звивисті. Вони мають довжину від 15 мм до 300 мм, а діаметр коливається від 15 до 40 мікрон. Найтонші волокна також є найпопулярнішими та найдорожчими. За структурою і хімічним складом вовняне волокно дуже схоже на людське волосся. Він складається з кори, згорнутої у спіраль і оточеної кутикулою з виступаючих лусочок, орієнтованих в одному напрямку. Ці характерні лусочки дозволяють отримати розчесану або блискучу вовну, дотримуючись «напрямку волосся», або здійснити валяння, піддаючи волокна тертю «об волосся»: тоді лусочки відхиляються від кортекса і чіпляються за один одному.

Вовняне волокно — це сукупність молекул кератину, білка, що на 50% складається з вуглецю, а також водню, кисню, азоту та сірки. Сама природа цих молекул, а також їх групування в пучки конічних фібрил забезпечують велику еластичність вовни.

Як виготовляється пряжа?

Після стрижки овечу шерсть збирають, сортують і очищають від усіх домішок. Переданий на фабрику, він спочатку пройде дуже тривалий процес прання. Наступна операція – чесання. Мета ? Розплутай волокна, пропускаючи їх через картку, це барабан, вистелений сталевими шипами, який обертається з дуже високою швидкістю. Потім волокна виходять у вигляді безперервної стрічки.

Потім настає власне прядильна робота, тобто виготовлення ниток із цієї стрічки картки. Для отримання різних якостей твердості, еластичності і товщини вовна піддається послідовному і різному розтягуванню на прядильних машинах. Звичайно, овечу шерсть, яка має природний білий колір і не вибілена, можна пофарбувати. Зауважте, що цей барвник можна наносити відразу після прання, на стрічки карток, на нитки або навіть після ткацтва чи в’язання.