Згуртуватися заради розвитку: як громадам Харківщини покращити комунікацію з населенням

Кожен житель України може вплинути на розвиток своєї громади. Багато можливостей для цього дає реформа децентралізації, проте існує проблема – погана комунікація жителів з місцевою владою, що певним чином гальмує процвітання громад. Щоб змінити ситуацію в цьому питанні, у Краснограді зібралися представники кількох сусідніх ТГ, які з експертами обговорювали варіанти покращення діалогу між владою та місцевими жителями.

На сьогодні в Україні існує 1470 громад, у Харківській області – 56. Менша частина з цих громад об’єдналася добровільно. Така ситуація, за словами голови ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Діани Баринової, склалася через те, що більшість людей не живуть ідеями децентралізації.

Дуже добре влаштований діалог між владою і місцевими жителями в Польщі, чий приклад, за думкою експерта з децентралізації та місцевого розвитку ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Віктора Нестеренка, громадам Харківської області і потрібно переймати.

– У Польщі система солтисів, староста по-нашому, які працюють на території. Вони добре комунікують з людьми. У них така ж система побудована, як і у нас, тільки там це працює, – розповідає Віктор Нестеренко. – У Польщі вибудувана відмінна комунікація між населенням і владою громади. Наприклад, польські школи трохи по-іншому працюють. Там розвинена така практика, коли батьківський комітет управляє школою. Влада побудувала школу і передала в управління батьківському комітету. Також яскравий приклад, коли будинки культури передають в управління громадським організаціям. Тим самим влада дає жителям можливість поліпшити своє життя.

У Харківській області є зразкові громади, в яких відмінно вибудувана комунікація між владою та населенням. За словами Віктора Нестеренка, багато громад нашого регіону пішли на комунікацію з людьми, зокрема Олексіївська, Біляївська, Коломацька та Нововодолазька.

Але є в Харківській області ТГ, у яких діалог між населенням і владою лишає бажати кращого. Така ситуація виникає з двох причин.

– По-перше, у громаді не налаштовані на комунікацію, вони звикли працювати по-старому, не знають, як по-іншому. Не налаштовані взаємодіяти обидві сторони – і влада, і місцеві жителі. Вони просто не знають, що це можливо. І по-друге, у деяких керівників громад, які зайняли крісло очільника, просто немає бажання це робити з різних причин. Наше завдання ‒ їх активізувати, розповісти їм, що це можливо, – розповідає Віктор Нестеренко.

Зокрема, певні труднощі комунікації існують у ТГ Красноградського району. Щоб поліпшити цю ситуацію і допомогти владі налагодити конструктивний діалог з населенням, у середині серпня у Красноградській міськраді пройшла експертна нарада. На ній були присутні експерти з децентралізації, голови громад, бізнесмени, активісти. В обговореннях взяли участь представники Красноградської, Сахновщинської та Наталинської громад. Цей захід пройшов у рамках проєкту «ЗМІни себе – ЗМІни громаду».

– При всій повазі, громадам сподіватися ні на кого. Ось «ЗМІни себе – ЗМІни громаду» – це на сьогодні важливий проєкт для України і для кожної громади. Оскільки люди звикли, що їм зверху кажуть: роби ось це і ось це, а це неправильно. Треба перебудовувати свої відносини з людьми і ставати відкритими. Є державна стратегія розвитку, і в ній одна зі стратегічних цілей – згуртованість. Це дуже важлива мета. Основне завдання керівництва громади – побудувати хорошу комунікацію з населенням, щоб ви могли донести їм будь-який меседж, – переконана Діана Баринова.

Присутні на заході представники громад нарікали на безініціативність і відсутність бажання у місцевих жителів хоч щось робити. З такою ситуацією зіткнулася депутатка Красноградської районної ради, директорка Сахновщинського виробничого підприємства «Схід» Олена Клочко.

Діана Баринова розповіла, як треба було зробити від самого початку, аби не допустити такої ситуації.

– Проблема в тому, що люди дуже швидко отримали те, що хотіли. Треба залучати жителів до співпраці відразу. З нашими людьми треба всі питання вирішувати на березі. Слід було сказати: «Добре, я спробую вам допомогти. Це коштує стільки-то, ці гроші треба десь узяти. Давайте все сплануємо заздалегідь, напишемо план заходів, визначимо відповідальних, кожен напише своє прізвище і за що відповідає...» Усе вирішується на березі, до того, як везти пісок, у цьому списку має бути 6‒10 чоловік, – радить Діана Баринова.

Віктор Нестеренко вважає, що на покращення взаємодії, комунікації та порозуміння між владою та місцевими жителями дуже добре впливають масові заходи.

– Наразі в нас активно пішли заходи до Дня Незалежності, дні сіл, дні міст тощо, це теж зближує і згуртовує людей. Але населення більше зближуватимуть громадські слухання, коли людина може поставити своє запитання, розповісти, що її турбує і що потрібно. Наприклад, Краснокутський селищний голова Ірина Карабут ініціювала звіти старост за півроку. Це дозволило людям зрозуміти, що влада стала ближчою до них, що є староста, який повинен працювати для людей, а не задля галочки. Такі звіти проходять на громадських слуханнях. Це часте явище в нашому регіоні й активно використовується, але не в кожній громаді. Наразі система громадських слухань – це найбільш ефективна річ, яка дійсно може покращити комунікацію між громадою та місцевими жителями, – вважає Віктор Нестеренко.

Учасники експертної сесії відзначили, що почута інформація допоможе вирішити їхні локальні проблеми.