У Харкові працює прихисток для евакуйованих мешканців області
Улітку 2023 року волонтери БФ «Шлях України» вивозили із села Богуславка Борівської громади, що за 18 кілометрів від фронту, жінку з шістьома дітьми. Вони вже деякий час сиділи у підвалі, коли приїхали волонтери. Того разу евакуація видалася спокійною: велику родину вдалося вивезти в Харків, її поселили в прихисток, який створив благодійний фонд.
Декілька днів жінка з дітьми прожила там, після чого попрохала знайти їм можливість виїхати до Хмельницького.
– У нашому шелтері за пів року жили понад 4000 людей. Це ті, хто жив у нас понад добу. Здебільшого евакуйовані так і приїжджають – на добу, щоб відпочити, зібратися з думками й потім спокійно поїхати далі на захід країни, – зазначає керівник організації «Шлях України» Віталій Дмитрюк.
У прихистку працюють штатні психолог і медик, які завжди на місці. Як тільки люди заселяються, їм, за необхідності, надають медичну допомогу, сприяють адаптації тощо.
– Наш прихисток служить для людей з усіх небезпечних громад, а не тільки Куп’янського району. За один вечір у шелтері можуть жити 85 осіб. Якщо вони залишаються в Харкові, а таких багато, допомагаємо стати на облік як внутрішньо переміщеним особам, заселитися в гуртожитки тощо, – розповідає Віталій.
Зараз у них живе стоматологиня з Ківшарівки Куп’янської громади. Залишатися в безпосередній близькості до лінії фронту жінці стало страшно, тож вона намагається знайти себе в Харкові.
– Намагаємося їй максимально допомагати. Зараз вона шукає квартиру, роботу. Але цьому ми, на жаль, ще сприяти не можемо. Поки тільки плануємо допомагати з працевлаштуванням, але це досить важко реалізувати, – зазначає керівник благодійного фонду.
А в прихистку фонду «Я врятований», з яким співпрацює «Шлях України», живе родина з окупованих нині територій Куп’янського району. Мати та дві доньки, одна з яких вагітна.
– Вони проукраїнські дівчата, чекали, що наші війська повернуться, однак надто довго провели в окупації. Перебувати вдома стало нестерпно, тож виїхали куди-небудь, аби в безпечне місце. Після цього вирішили, що необхідно повертатися в Україну. Довго шукали шляхи евакуації, знайшли чат-бот Helping to leave. Там їм розповіли про працюючий КПП на кордоні росії та України, вони ризикнули й от приїхали до нас, – ділиться Віталій Дмитрюк.
Шлях жінок з росії до Харкова зайняв близько п’яти днів. Наразі волонтери фонду «Я врятований» допомагають їм відновити втрачені документи та готують евакуацію їх до Європи.
Віталій Дмитрюк також розповідає, що людей, які залишаються в прихистках, волонтери намагаються інтегрувати та соціалізувати: з ними постійно розмовляють, долучають до добровільної роботи в шелтері тощо.
– Зараз у нас живе Володимир – ми його долучаємо до волонтерства. Він їздить з нами, завантажує, розвантажує гуманітарну допомогу та інше. Для людей, які приїжджають сюди, важливо не відчувати себе покинутими, багатьом потрібно бути при справі, – говорить Віталій.
Інший молодий хлопець, Ігор, який евакуювався з Херсона до Харкова завдяки Helping to leave, не знав, що йому робити далі. Врешті вирішив піти добровольцем до Збройних сил України. Тепер служить у військах ППО, а волонтери продовжують допомагати йому з екіпіруванням та іншими речами.
