Жителька Чугуєва відзначила 100-річний ювілей

Ольга Тихонівна Король народилася 25 червня 1921 року в Дніпропетровській області. У Верхньодніпровську закінчила медучилище, спеціальність акушерка. Потім працювала в Славгороді, відкіля її призвали на фронт. Про це «Слобідському краю» розповіла донька Ольги Король Інна Царьова.

– Мама учасниця двох війн – Другої світової та Радянсько-японської. 22 червня 1941 року почалася війна, 23 червня мама була на призивному пункті, а 25 червня вона на фронті зустрічала свій день народження. Під час Другої світової війни мати була старшою медичною сестрою офіцерського госпіталю № 1812 на три тисячі поранених, а також була комсоргом госпіталю, – каже донька.

Читайте також: Веселий і бадьорий у 95 років: як живе єдиний у Біляївській громаді ветеран Другої світової

Під час війни Ольга Король серйозно отруїлася.

– Вона зі старшиною та солдатами поїхали заготовляти для госпіталю щавель. Сіли пообідати, їли сало шпик, яке тоді поставляли американці. Через деякий час усім стало погано, солдати померли. Почали з’ясовувати, в чому причина. Дали сало собаці, вона через 30 хвилин померла. Тоді вижила тільки моя мама, однак це отруєння позначилося на її подальшому житті. У неї почалися дуже серйозні проблеми з печінкою, – каже Інна Царьова

Донька розповідає, що мама була поранена.

– Її ранило в голову осколком снаряда. Під час війни не можна було видаляти осколок, оскільки це могла її вбити. Хірурги сказали, що приберуть після війни, і прибрали, – розповідає донька.

У 1954 році Ольга Король переїхала в Чугуїв, куди перевели її чоловіка-військовослужбовця.

– У Чугуєві працювала в льотному училищі лаборантом, загалом у неї трудовий стаж 61 рік. 11 років вона була головою комісії охорони здоров’я і соціального забезпечення при Чугуївській міськраді, – розповідає Інна Царьова.  

Ольга Король має ордени і багато урядових нагород, але найбільше вона цінує медалі «За відвагу», «За перемогу над Японією» і «За перемогу над Німеччиною».

– Вона працьовита, сумлінна. Якщо за щось бралася, то намагалася це робити добре, – ділиться Інна Царьова.