Без газу та світла: як виживають в умовах небезпеки мешканці Дворічанської громади

Про це кореспондентці «Слобідський край» розповіла начальник Дворічанської селищної військової адміністрації Галина Турбаба. 

До повномасштабного вторгнення у Дворічанській громаді проживало понад 13,5 тисячі осіб. Сьогодні адміністративний центр і більша частина житлового фонду знищені, а території, що розташовані за річкою Оскіл, тимчасово окуповані. Газопостачання на території громади відсутнє, а водопостачання та електропостачання відновлено лише частково.

— До чотирьох населених пунктів під’єднати електропостачання взагалі неможливо, а в решти – є частково. Коли під час обстрілів стаються пошкодження, відновлення може зайняти не одну добу. Зазвичай такі ремонти виконують місцеві електрики, які ще залишилися в громаді, — розповіла начальниця Дворічанський селищної військової адміністрації Галина Турбаба. 

Руйнування селища Дворічна / Фото: Гуманітарна місія «Проліска»

В умовах постійної загрози обстрілів місцеві жителі використовують власні генератори та генератори, надані на окремі вулиці. Червоний Хрест надавав буржуйки та ліхтарі у минулі зимові сезони. Хоча держава й надавала субвенцію на деревину, проте безпекова ситуація ускладнює доставку її населенню. Натомість людям виплатили грошову допомогу.

— Цьогоріч майже всі домогосподарства отримали гуманітарну допомогу, оскільки організації вважають їх вразливими. Серед отримувачів — пенсіонери та працездатні люди, адже в громаді немає роботи. У 2022-2023 роках держава надавала субвенцію на паливну деревину, але її доставка була небезпечною. Дрова, як правило, завозили до одного місця в селі, але через постійні обстріли люди не мали змоги їх розвозити. На жаль, це призвело до трагедії: загинув тракторист нашої громади, який намагався їх розвести по домівках людей, — розповіла Галина Турбаба.

Пошкоджена електроопора та лінії електропередач / Фото: Харківобленерго

Видача гуманітарної допомоги / Фото: Гуманітарна місія «Проліска»

Пенсії нараховуються на картки, але для зняття готівки місцеві жителі змушені наймати приватних водіїв. Логістичні маршрути проходять через сусідні райони, проте постійні атаки російських дронів ускладнюють і роблять проїзд небезпечним.

— Місцеві жителі, що залишилися, постійно стикаються з небезпекою від дронів, які часто атакують громаду. Це ускладнює доставку гуманітарної допомоги. Кожного разу, коли ми веземо допомогу, ми стикаємось із запитанням, чи взагалі доїдемо, адже дороги прострілюються, — підсумувала Галина Турбаба.

На території громади лишається проживати близько тисячі людей. Евакуйовуватися вони не збираються, а ті, що виїхали, з часом повертаються до своїх домівок. 

— Більшість, хто евакуйовувався, брали із собою своїх домашніх тварин, евакуаційний загін ніколи нікому не відмовляв. Але є такі випадки, коли з часом поверталися люди, потім через обстріли знову виїжджали, а потім знову поверталися. Реалії сьогодення такі, що не завжди евакуаційний транспорт може приїхати, — зазначила Галина Турбаба. 

Гуманітарна допомога зазвичай доставляється до певних населених пунктів, звідки старости забирають її та розвозять по своїх округах. 

Задля підтримки дворічан громада реалізує програми соціального захисту населення. Вони спрямовані на надання фінансової допомоги, забезпечення гуманітарних потреб та покращення умов життя в умовах нестабільності.

Раніше ми писали, що ворожі удари по переправах через річку Оскіл ускладнюють евакуацію на Харківщині.