Евакуація з прикордоння: як транзитний пункт у Харкові допомагає людям

Як розповіли медіа «Слобідський край» у БО «Координаційний гуманітарний центр», транзитний пункт забезпечує всебічну підтримку, зокрема гуманітарну допомогу, психологічну підтримку, а також допомогу у пошуку тимчасового житла.

За період з 10 травня по 31 серпня з небезпечних територій Харківщини було централізовано евакуйовано 5164 людини, з них – 785 маломобільних особи та 496 дітей.

Численні історії, включно з двома окремими випадками, підкреслюють важливість роботи транзитного пункту.

Євген Самойлов з Цупівки: Від захисника до опікуна

Євген Самойлов, житель села Цупівки Дергачівського району, з перших днів війни долучився до лав Збройних сил України. Прагнучи захистити свою родину, він евакуював свого сина та вагітну невістку до Черкас, де невдовзі народився його онук, Женя. Однак щасливий момент був затьмарений серйозними проблемами зі здоров'ям малюка, який потрапив до реанімації у важкому стані.

Батьки відмовилися від дитини, залишивши його в лікарні. Євген, не вагаючись, звернувся до командира, отримав дозвіл на відпустку і поїхав до Черкас, де знайшов няню для догляду за онуком. Проте він не зупинився на цьому: Євген пройшов тривалий та складний процес оформлення офіційного опікунства над дитиною.

У серпні 2023 року Євген завершив службу в ЗСУ і повернувся до рідного села разом з онуком, де отримав модульний будинок для проживання. Родина почала будувати плани на майбутнє, однак навесні 2024 року Цупівка знову опинилася під постійними обстрілами. Женя, переживаючи сильний стрес, потребував особливої уваги і турботи, тому Євген вирішив, що їм потрібно залишити село.

Без фінансової підтримки та ясного плану на майбутнє, Євген звернувся до транзитного пункту в Харкові, де він та його онук отримали необхідну гуманітарну допомогу, фінансову підтримку, а також психологічну допомогу для Жені. Завдяки цим заходам родина змогла оселитися в комфортному гуртожитку, де Женя отримує необхідний догляд та можливість знову відчути себе в безпеці.

- Ми з Женею отримали шанс жити в безпечніших умовах. Мій онук росте активним та допитливим хлопчиком, сповненим енергії та радості. Я щиро вдячний за цей шанс БО «Координаційний гуманітарний центр» та партнерам організації. Вони – наші рятівники, – розповідає Євген Самойлов.

Сергій Бондаренко з Вовчанська: Виживання в умовах війни

Сергій Бондаренко – корінний житель Вовчанська, який пережив всі жахи окупації. Коли місто було звільнене, радість швидко змінилася на тривогу через посилення ворожих атак. Сергій залишався у місті, незважаючи на небезпеку, оскільки був самотнім і не бажав залишати своїх домашніх тварин та інструменти для ремонту, якими заробляв на життя.

- Я живу один і спочатку не боявся обстрілів, більше хвилювався, що мене можуть примусити воювати на боці ворога. Але з часом усвідомив, що залишатися у Вовчанську стає дедалі небезпечніше, – розповідає Сергій Бондаренко.

Коли з Вовчанська евакуювали всі державні та силові структури, ситуація в місті почала стрімко погіршуватися. Магазини, банки та пошта закрилися, що залишило людей без доступу до необхідних ресурсів, включаючи виплати. Сергій, до останнього намагаючись залишатися в місті, дбав про власних і сусідських котів та собак, які стали для нього своєрідним «якорем». Однак, коли навесні 2024 року розпочався масштабний наступ російських військ, він зрозумів, що залишатися у Вовчанську більше неможливо.

Сергій вирішив евакуювати своїх тварин, а вже потім виїхати сам. Але перед ним постала дилема: що робити з важливими для нього інструментами? Зібравши необхідні речі, він вирушив у довгу та небезпечну подорож з міста. Частину шляху Сергій пройшов пішки, допоки його не помітила евакуаційна група.

- Я не знаю, яка саме організація мене врятувала, але безмежно вдячний усім, хто брав участь у цьому ризиковому процесі: як представникам державних структур, так і волонтерам, – говорить Сергій.

На транзитному пункті Сергій Бондаренко отримав усе необхідне для продовження життя у безпечних умовах. Тут він швидко зареєструвався, оформив грошові виплати та отримав гуманітарну допомогу. Окрім того, йому була надана психологічна підтримка, яка виявилася вкрай важливою після пережитих жахів. Зараз Сергій проживає у гуртожитку в Харкові, де забезпечений усім необхідним, але він мріє повернутися до свого рідного Вовчанська, коли це стане можливим.

- Завдяки підтримці наших партнерів, ми маємо можливість не лише продовжувати роботу, але й ефективно адаптуватися до нових викликів. Це забезпечує стабільність та безпеку для всіх, хто працює на благо громади - розповів голова БО «Координаційний гуманітарний центр» Євген Коляда. 

Довідка: 10 травня 2024 року розпочався новий масштабний наступ російських військ на прикордонні області Харківщини, що спричинило масову евакуацію місцевого населення. Транзитний евакуаційний пункт з перших днів наступу став місцем, де кожен міг отримати максимальну підтримку – від психологічної допомоги до пошуку житла для родин з домашніми тваринами.

Централізована допомога надається 52 благодійними організаціями, що працюють у різних напрямках. Наразі у Харкові та області функціонує 50 місць тимчасового проживання, де розміщено 368 людей, більшість з яких не мають іншого місця для проживання.

Благодійна організація «Координаційний гуманітарний центр», що координує роботу транзитного евакуаційного пункту, докладає максимум зусиль, щоб усі евакуйовані отримали повний спектр необхідних послуг. Це є основою для старту їхнього нового життя.

Проєкт «Надання підтримки Координаційному центру Харківської області» впроваджується за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Зміцнення громадської довіри в Україні (UCBI)».

Нагадаємо, нещодавно у кількох населених пунктах Борівської громади оголошено обов’язкову евакуацію через наближення лінії фронту на відстань менше 10 кілометрів.

Нагадаємо також, що на Харківщині стартувала програма допомоги ВПО, які проживають у колективних центрах. Людям допоможуть відремонтувати пошкоджені будинки та нададуть фінансову допомогу на тимчасову оренду житла.