У Харкові перейменують три станції метро та майже 50 вулиць: повний перелік

АВТОР ПРОПОЗИЦІЇ

ПРОПОЗИЦІЯ

ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ

1.

Cлобідський,  вул. АКТЮБІНСЬКА

ІСТОРИЧНА НАЗВА

вул. Ханченківська

ІСТОРИЧНА НАЗВА

2.

Нoвобаварський,  пров. БАКУНІНА

члени Робочої групи

пров. Добропільський

місто Покровського району Донецької області. Разом з вулицею Курахівською утворюють топонімічний дует.

3.

Нeмишлянський, вул. БРАТСЬКА

члени Робочої групи

вул. Братів Сім'янцевих

громадсько-політичні діячі часів Української революції (1917-1921). Валентин Сім'янцев (1899 с. Великий Бурлук, Харківська губернія – 1992, Філадельфія) – військовий, сотник Армії УНР, Учасник Першого Зимового походу, лицар Залізного Хреста армї УНР.

Олекса Сім'янцев (1893 с. Великий Бурлук, Харківська губернія - 1963 Нью-Арк) – військовий і громадський діяч, вчитель, інженер-гідротехнік; значковий (поручник) полку Чорних запорожців; військове звання — поручник Армії УНР.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич, Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Валківського повстання

Антибільшовицький збройний виступ селян в квітні 1920 року"

громадянина

 Лисаченка Володимира

вул. Маріупольська

4

Нeмишлянський, в-д БРАТСЬКИЙ

члени Робочої групи,

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

в'їзд Олексанра Плітаса

Український військовий діяч, лікар санітарний, сотник Армії УНР. Навчався на медичному факультеті Харківського університету

5

Нeмишлянський, пр-д БРАТСЬКИЙ  1-Й

члени Робочої групи,

 ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

пр-д Костя

Реутова

Кость Реутов (1896 — 1968) — народився в Харкові, 1917 р. — один з учасників українізації 6-го армійського корпусу та перетворення його на 2-й Січовий Запорізький військ Центральної Ради.

1918 р. — служив у  Запорізькому полку Армії Української Держави, був підвищений гетьманом П. Скоропадським до рангу значкового. 1919 р. служив у Запорізькому корпусі та Запорізькій групі Дієвої армії УНР. 1920 р. — старшина штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

6

Нeмишлянський, пр-д БРАТСЬКИЙ   2-Й

члени Робочої групи

пр-д Івана Липи

Ли́па Іва́н Левкович (1865-1923) -   український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців», вихованець Харківського університету.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

пр-д Володимира Шевченка

Володимир Шевченко - український військовик сотник УНР. Народився в селі Пісочин

7

Київський, вул. ГАГАРІНА

члени Робочої групи

вул. Тренерська

Разом з вулицею Атлетичною та Фізкультурною утворюють топонімічний ансамбль.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Григорія Сосідки

 Григорій Сосідка  - український військовик, підполковник Дієвої армії УНР. Народився у с. Велика Данилівка. Вчився у Харківському технологічному інституті. У 1920-1921 рр. командир Богунського куреню армії УНР. З 1950 року жив у Канаді

8

Київський, пров. ГАГАРІНА

члени Робочої групи

пров.   Хозарський

Хозари — народ, що з'явився в південно-східній Європі після відходу гунів (IV століття) і проіснував до XI століття. На території Харківської області є досліджені хозарські поселення. Пропозицію надали та обгрунтували  фахівці "Харківської археологічної служби"

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

пров. Юрія Колларда

 Юрій Колларда - український громадсько-політичний діяч, інженер, співзасновник Революційної української партії (ідеологом якої був М. Міхновський), міністр урядів УНР

9

Cлобідський, Основ'янський, проспект ГАГАРІНА

ІСТОРИЧНА НАЗВА

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

проспект Зміївський

ІСТОРИЧНА НАЗВА

члени Робочої групи

проспект  Левка Лук'яненка

Лук'яненко Левко (1928 - 2018) - політичний та громадський діяч, письменник, юрист, дисидент, співзасновник Української Гельсінської Групи, Герой України, автор Акта проголошення незалежності України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Фігура загальнонаціонального масштабу, неодноразово бував у Харкові.

громадянина

Лисаченка Володимира

проспект Сергія Корольова

вчений, конструктор  у  галузі

ракетобудування.

Родом з Житомира

10

Київський, Салтівський, вул. ГЕРОЇВ ПРАЦІ

члени Робочої групи

вул. Нескорених

Ця назва уособлює міць та незламність українського народу в багатовіковій боротьбі з різноманітними загарбниками та поневолювачами. В умовах повномасштабної російсько-української війни ця назва набуває особливого звучання і дає змогу відчути свою належність до когорти нескорених і харків’янам та, зокрема, мешканцям цієї вулиці (яка однією з перших зазнала атак з 24.02.2022 р.). Вулиці Нескорених існують в Івано-Франківську, Чернівцях і ще чотирьох українських містах. 

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Симона Петлюри

Симон Петлюра – український державний, військовий та політичний діяч. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня - 31 грудня 1917 року). Головний отаман війська Української Народної Республіки (УНР), 2-й Голова Дерикторії УНР (9 травня 1919 р. - 10 листопада 1920 р.)

11

Індустріальний, Бульвар ГРИЦЕВЦЯ

члени Робочої групи

бульвар  Дмитра Антоновича

Дмитро Володимирович (1877-1945) - молодший син лідера українського руху 2-ї половини 19-го - початку 20 ст., керівника Старої громади, визначного українського історика, професора Володимира Антоновича. Дмитро Антонович, навчаючись на медичному факультеті Харківського університету, заснував першу у підросійській Україні українську політичну партію РУП (Революційна українська партія), в програмі якої спочатку записана як мета незалежність України. Редактор численних українських часописів; член Української Центральної Ради, за часів УНР морський міністр, міністр мистецтва, голова дипломатичної місії в Римі (1919), організатор та ректор Українського вільного університету у Відні та Празі.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

бульвар Євгена Коновальця

Український державний військовий та політичний діяч, полковник армії УНР, командир Січових Стрільців, голова проводу українських націоналістів (1927 р.), засновник і перший голова ОУН (1929-1930 рр.), один з ідеологів українського націоналізму

12

Індустріальний, вул. ГРИЦЕВЦЯ

члени Робочої групи

вул. 92-ї бригади

92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю в бригаду. Дислокується у с. Клугино-Башкирівка, Чугуївський район, Харківська область. Належить до Оперативного командування «Схід». Військовослужбовці бригади з перших днів війн захищають Харківщину

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Ольги Кобилянської

Ольга Кобилянська - українська письменниця-модерністка, рання буковинська феміністка, близька подруга та соратниця Лесі Українки. Авторка повістей та оповідань про проблеми українського жіноцтва та буковинського села на межі століть, щоденника та листів. Одна з найважливіших постатей раннього модернізму в українській літературі. У видавництві "Рух" (Харків) упродовж 1927-1929 рр. видано дев'ятитомне зібрання творів письменниці.

12

Iндустріальний, пров. ДАР'ЯЛЬСЬКИЙ

члени Робочої групи

пров.  Закарпатський

Закарпаття – один з регіонів в Україні та область. Фіксацією цього топоніма завершуємо представлення областей та обласних центрів на топонімічній мапі Харкова.

13

Нoвобаварський, вул. ДОВАТОРА

члени Робочої групи

вул.  Валерія Романовського

Валерій Романський (1976-2023, Харків) – український історик, пам'яткознавець, документознавець, архівознавець, музеєзнавець, етнограф, краєзнавець, викладач, військовослужбовець. Кандидат історичних наук, доцент, член  Харківського історико-філологічного товариства. Брав участь в АТО. З перших днів повномасштабної війни вступив до війська. Був поранений під час Харківського контрнаступу  восени 2022 року, помер від отриманих ран. Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Івана Гонти

керівник  селянського повстання під

назвою "Коліївщина" (1768 рік)

Оспіваний Т. Шевченком у  поемі

"Гайдамаки".

14

Нoвобаварський, пров. ДОВАТОРА

члени Робочої групи

пров. Мигдалевий

Нейтрально-позитивна назва для невеликого провулка

15

Oснов'янський, пров. ДОСТОЄВСЬКОГО

члени Робочої групи

пров. Мулярський

Пров. Мулярський / пров. Достоєвського/ вул. Силікатна, Каменярський в'їзд, Бетонний в'їзд, Цегляний проїзд утворюють топонімічний ансамбль.

16

Київський, Салтівський, вул. ДРУЖБИ НАРОДІВ

члени Робочої групи

вул. Соборності України

Соборність України надзвичайно актуальна в час війни з російським агресором. Соборність та цілісність нашої держави — це мрія цілих поколінь нашого народу, борців за Україну минулих і теперішніх часів. Ця назва — пошанівок усім загиблим героям. Крім того, це не міняє позитивний наратив попередньої назви вулиці — Дружби Народів, адже соборність передбачає дружнє ставлення до народів, які нас поважають, а також шанують цілісність нашої держави.
У Харкові є узвіз на честь соборності, але вкрай не вистачає саме вулиці, яка була досить великою в масштабах міста. Саме вулиця Дружби Народів є оптимальним кандидатом для перейменування на вулицю Соборну.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Олександра Клушина

Олександр Клушин доброволець роти поліції "Східний корпус" та роти поліції "Схід", один з лідерів харківських ультрас. Мешкав на Північній  Салтівці. Загинув унаслідок обстрілу ГУ Національної поліції у Харкові 2 березня 2022 року.

17

Oснов'янський, вул. ЄРМАКІВСЬКА

члени Робочої групи

вул. Родини Світличних

Іван Олексійович Світличний (1929—1992) — український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960–1970-х років —шістдесятництва, репресований. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1994), лауреат премії імені Василя Стуса (1989). Старший брат Надії Світличної. Член Міжнародного ПЕН-клубу (1978). Вихованець Харківського університету. Наді́я Олексі́ївна Світли́чна (1936—2006) — учасниця руху шістдесятників, правозахисниця, публіцистка, мемуаристка, журналістка, дисидентка, випускниця ХНУ імені Каразіна

члени Робочої групи

вул. Родини Ковалевських

Відомий з 17 ст. український  козацько-старшинський рід Ковалевських. Значна частина з них народилася, мешкала у Харкові, зокрема навчалася у гімназіях та університеті. Тут Ковалевські брали участь у роботі різних благодійних, освітніх та наукових установ нашого міста. З цієї родини походив  найвідоміший український арабіст, професор Харківського державного університету Андрій Петрович Ковалівський (1895-1969), який вижив у сталінських таборах.

18

Шeвченкiвcький, вул. ЄСЕНІНА

члени Робочої групи,

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Василя Мисика

Мисик Василь Олександрович (1907, Новопавлівка —1983, Харків) — український поет. У 1934 році заарештований. Термін відбув на Соловках — і 1940 р. повернувся до рідної Новопавлівки. Воював з 1941-го, потрапив у полон. В 1945-му, виведений з товаришами на розстріл, втік. Під час хрущовської «відлиги» був реабілітований і повернувся до літератури. Багато перекладав: у 1977 р. отримав Республіканську премію ім. Максима Рильського за переклади українською мовою поезій Бернса, Байрона, Ґьоте, Шеллі, Кітса, Уітмена, Рудакі, Нізамі, Гафіза, Хайяма та ін. Жив на вулиці Економічній, тобто поки що Єсеніна

громадянина

 Лисаченка Володимира

вул. Олексанра Олеся

Олексанр Олесь (1878-1944) - видатний український поет, драматург, сценарист. Народився та вчився на Харківщині

19

Київський, пров. КАНТЕМИРА

члени Робочої групи

пров. Міська Барбари

Михайло (Місько) Барбара (1971-2021) - український співак, актор, лідер рок-гурту "Мертвий Півень". З 2001 року жив у Харкові, працював у театрі "Арабески". Культова особистість для української сучасної культури. Помер і похований у Харкові на 2-му цвинтарі. Згода дружини Світлани Олешко є.

20

Основ'янський, вул. КРАСНОГРАДСЬКА

члени Робочої групи

вул. Миколи Зерова

Пропозиція сформувати топонімічий дует Павла Тичини (наявна) і Миколи Зерова. Микола Зерова - поет епохи "Розстріляного відрождення" з когорти неокласиків. Жив у будинку "Слово"

21

Київський, вул. КРОМСЬКА

члени Робочої групи,

вул. Сергія Янголенка

(1975-2022) - захисник України, командир батальйону "Харків-1", майор поліції, вихованець ХНУВС. Загинув у бою за визволення с. Мала Рогань 25 березня 2022 року. Родина погоджується.

22

Cлобідський, пров. КУСТАНАЙСЬКИЙ

члени Робочої групи

пров. Йосипа Тимченка

Тимченко Йосип Андрі́йович (1852, с. Окіп (зараз Золочівський район Харківської обл.) —1924, Одеса) — український механік-винахідник, винайшов перший кіноапарат, один з першовідкривачів кіно. вул. Йосипа Тимченка та пров. Люм'єрівський утворюють топонімічний дует.

23

Cлобідський, пр-д КУСТАНАЙСЬКИЙ

члени Робочої групи

пр-д Люм'єрівський

Брати Люм'єр - виробники фототехнічного обладнання. вул. Йосипа Тимченка та пров. Люм'єрівський утворюють топонімічний дует.

24

Київський, в-д ЛАДИГІНА

члени Робочої групи

в-д Левка Боровиковського

(1806-1889) поет, фольклорист, вихованець Харківського університету, учень Гулака-Артемовського. Топоніми Леоніда Глібова, Байкарський, Метлинського, Боровиковського, Леоніда Ушкалова утворюють топонімічний ансамбль.

25

Київський, пров. ЛАДИГІНА

члени Робочої групи

пров. Леоніда Ушкалова

Леонід Ушкалов (1956-2019) - український літературознавець, письменник, доктор філологічних наук, професор, дослідник життя і творчості Григорія Сковороди. Є згода родини. Топоніми Леоніда Глібова, Байкарський, Метлинського, Боровиковського, Леоніда Ушкалова утворюють топонімічний ансамбль.

26

Київський, вул. ЛЕРМОНТОВСЬКА

члени Робочої групи

ГО "Деколонізація.України", яку пдтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Майка Йогансена

(1895, Харків - 1937, Київ) - український поет, прозаїк, критик, лінгвіст, сценарист, перекладач доби «Розстріляного відродження». Один із засновників літературних об'єднань «Гарт» і ВАПЛІТЕ. Жив на вулиці Лермонтовській. Михайля Семенка / Чайковська/, Майка Йогансена / Лермонтовська/, Миколи Хвильового утворюють топонімічний ансамбль письменників "Розстріляного відродження"

27

Новобаварський, вул. ЛИСЕНКА

члени Робочої групи

вул. Миколи Лисенка

Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко (1842, Гриньки — 1912, Київ) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

28

Холодногнірський, вул. МАЛИШЕВА

члени Робочої групи

вул. Олексія Суріна

Танкобудівник, який походить із Харківської губернії Богодухівського повіту - Олексій Михайлович Сурін (1897-1974). Освіту здобув у Києві, у 1925 року працює на заводі ČKD в Чехії, розробник і конструктор танків для армій Чехії та Швеції. Ми всі тут знаємо про народження у Харкові танка Т-34, а танки Суріна були їх прямими конкурентами. Контакти з нацистами обмежив, підробив хворобу, щоб не вставати з ліжка. Займався саботажем на чеських заводах, які виробляли військову продукцію нацистській Німеччині. Кавалер ордена Густава Васи (Швеція), кавалер ордена "Золота липа" (Чехія).

29

Cлобідський, пров. МАЛИШЕВА

члени Робочої групи

вул. Левка Мацієвича

Мацієвич Лев (Левко) Макарович ( 1877- 1910) — корабельний інженер та перший авіатор українського походження, суднобудівник, автор проєктів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, український громадський і політичний діяч. Один із засновників Революційної української партії (РУП). Випускник Харківського технологічного інституту (НТУ "ХПІ"). Вулиця Юрія Колларда і Левка Мацієвича утворюють топонімічний дует діячів Української революції

Громадянка Москальчук Ольга Василівна

пров. Александра Вінерберга

Александр Вінерберг - австрійський інженер-хімік, який протягом 19 років пропрацював на хімічних підприємствах СРСР. Відомий тим, що, перебуваючи у Харкові, створив та зберіг світлини Голодомору 1932—1933 років, які є єдиним фотосвідченням геноциду українського народу в місті.

30

Основ'янський, вул. НІКІТІНА

члени Робочої групи

вул. Ігоря Малицького

Малицький Ігор Федорович (1925-2021) - науковець, громадський діяч, борець з нацизмом, в'язень трьох концентраційних таборів. 59 років працював в Українській інженерно-педагогічній академії. З початком російсько-української війни у 2014 році він продемонстрував патріотичну позицію, всіляко підтримував українських захисників. Як волонтер неодноразово відвідував зону бойових дій. Жив поруч на Поштовому провулку, 4. Орден «За заслуги» II ступеня (2015), Почесний громадянин міста Харкова (2017). Родина надала погодження.

31

Новобаварський, вул. НОВОДАРГОМИЖСЬКА

члени Робочої групи

вул. Наталії Полонської-Василенко

Наталя Дмитрівна Полонська-Василенко (1884, Харків — 1973, Дорнштадт, ФРН) — українська вчена, історикиня, археологиня, архівістка, авторка майже 200 наукових праць, доктор історичних наук (1940). Членкиня Київського товариства старожитностей і мистецтв, Наукового товариства імені Шевченка, академік Української Вільної Академії наук та Міжнародної Академії наук у Парижі

члени Робочої групи

вул. Олени Якуби

Якуба Олена Олександрівна (1929, Харків – 2002, Харків) – видатна українська соціологиня та педагогиня. Докторка філософських наук, професорка. Фундаторка фахової соціологічної освіти в Україні. Заснувала в Харківському університеті одну з перших в Україні профільних кафедр соціології (1980) та перший в Україні соціологічний факультет (1990). Створила харківську наукову соціологічну школу. Одна з фундаторок Соціологічної асоціації України. Академік Міжнародної академії вищої школи (1993), заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (1999).

громадянина

Лисаченка Володимира

вул. Петра Гайдамаки.

український композитор, мешкав у Харкові

32

Новобаварський, вул. СВІРСЬКА

члени Робочої групи

вул. Юрія Колларда

Коллард Юрій Жерардович (1875— 1951) — український громадсько-політичний діяч, інженер, співзасновник Революційної української партії, міністр урядів УНР, письменник. Навчався у Харківському технологічному інституті. 1897 року стає співзасновником «Харківської Української студентської громади». Ця організація, на початку 1900 року, стала родоначальницею Революційної Української Партії – першої української політичної партій Наддніпрянщини. В 1903–1907 рр. — працював інженером у Харкові. За часів Української Центральної Ради та Гетьманату займав керівні посади в Залізничному відомстві. В 1919–20 рр., за Директорії УНР, керівник міністерства шляхів. Згодом, разом з урядом УНР, переїхав до Відня. Автор мемуарів «З юнацьких років» (1930), «Спогади з минулого» (1931), в яких приділив увагу суспільно-політичному життю в Харкові на початку ХХ ст. Вулиця Юрія Колларда і Льва Мацієвича утворюють топонімічний дует діячів Української революції

33

Холодногірський, вул. СУЗДАЛЬСЬКІ РЯДИ

члени Робочої групи

вул. Гостиний Двір

Оскільки старого гостиного двору в Харкові не залишилось, а Суздальські ряди (теж мали назву гостиного двору) існують із середини 19 століття, пропоную Гостиний Двір. Це додасть історичності місту і розуміння про торгові традиції Харкова.

34

Індустріальний, вул. ТАРХОВА

члени Робочої групи

вул. Симона Петлюри

Симон Петлюра (1879-1926) - український політичний, військовий діяч, один із засновників Української Народної Республіки. Фігура загальнонаціонального масштабу.

члени Робочої групи

вул. Михайла Комарова

Комаров Михайло Федорович (1844–1913) – видатний український літературний та громадський бібліограф. Закінчив юридичний факультет Харківського університету (1867). Деякий час учителював у селах Ізюмського повіту на Харківщині, де вів заняття українською мовою і записував зразки фольклору. Став першим укладачем бібліографії творів Тараса Шевченка та літератури про нього (1903). 180-річний ювілей Михайла Комарова, що відзначається у 2024 р., внесений до Постанови Верховної Ради України від 21.12.2023 року № 3536-IX «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024–2025 роках» як дата, що має бути належним чином відзначена із метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул.братів Сім'янцевих

Громадсько-політичні діячі часів національно-демократичної революції (1917-1921 роки). Валентин Сім'янцев - військовий скульптор родом з Харківщини. Військове звання - сотник Армії УНР, закінчив Великобурлуцьку вчительську семінарію, Липковатівську сільгосп. школу (1918 р.). В українській армії Олекса Сім'янцев - військовий і громадський діяч.

35

Київський, вул. ЧАЙКОВСЬКА

члени Робочої групи

вул. Михайля Семенка

Михайль Семенко (1892-1937) - поет доби Розстріляного відродження; основоположник і теоретик українського футуризму. М. Семенка / Чайковська/, М. Йогансена / Лермонтовська/, М. Хвильового утворюють топонімічний ансамбль письменників "Розстріляного відродження"

громадянина

 Лисаченка Володимира

вул. Дмитра Бортнянського

Д. Бортнянський (1751-1825) - український композитор, родом з. м. Глухова

громадянина

 Лисаченка Володимира

вул. Кирила Стеценка

український композитор

36

Нeмишлянський Cлобідський, вул. ШОЛОХОВА

члени Робочої групи

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич, Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Сергія Параджанова

Сергій Параджанов - український та вірменський кінорежисер, автор культової стрічки «Тіні забутих предків». Фігура загальнонаціонального масштабу.

37

Cлобідський, пров. ШОЛОХОВА

члени Робочої групи

пров. Муравський

Ця назва співзвучна назві Муравського шляху – давнього магістрального степового шляху, що використовувався ще за часів бронзового та залізного віку. Він пролягав по підвищенням на вододілі великих річок басейнів Дону і Дніпра, його частина проходила територією сучасної Харківщини. Ця назва закріпилася в популярній і художній літературі та сучасній культурі.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич, Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

пров. Івана Чандея

Сценарист, письменик, співавтор сценарію "Тіні забутих предків"

38

Немишлянський, вул. ЯБЛОЧКІНА

члени Робочої групи

вул. Алли Горської

Українська художниця та дисидентка, громадська діячка, одна із засновниць та найяскравіших творчих особистостей покоління руху шістдесятництва, одна з перших представниць андерграунду, діячка правозахисного руху 1960-х в Україні.

39

Немишлянський, пров. ЯБЛОЧКІНА

члени Робочої групи

пров. Віри Холодної

Віра Холодна - українська кіноакторка епохи німого кіно, життя і творчість якої пов'язані з Харковом

40

Київський, вул. СОНЯЧНОГІРСЬКА

члени Робочої групи

вул. Архипа Люльки

Архип Люлька (1908-1984) - український радянський конструктор авіаційних двигунів, життя якого пов'язано з Харковом, працював у ХАІ. вул. Астрономічна, просп.Жуковського, вул. Архипа Люльки / Сонячногірська/ утворюють топонімічний ансамбль

41

Холодногірський , пров. БЕРІНГОВИЙ

члени Робочої групи

пров. Григорія Сосідки

Український військовик, підполковник Дієвої армії УНР.

Народився у с. Велика Данилівка. Вчився у Харківському технологічному інституті. У 1920-1921 рр., командир Богунського куреню армії  УНР. З 1950 року жив в Канаді.

42

Iндустріальний, Нeмишлянський, вул. РИБАЛКА

члени Робочої групи

вул. Бригади Хартія

13-та бригада оперативного призначення «Хартія» — військове формування Національної гвардії України. Після початку російського вторгнення в 2022 році у Харкові було створене ДФТГ «Хартія», яке входило до 127-ї бригади ТРО. Підрозділ брав участь у боях за Харків і під час Харківського контрнаступу. Взимку 2022 року воював під Бахмутом. Зараз "Хартія" стримує та успішно конратакує у напрямку Липців.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич, Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Данила Дідика

15-річний громадський активіст, який став жертвою теракту під час Маршу єдності в Харкові в лютому 2015 року. Як учасник фанатського та патріотичного руху в Харкові виступав на захист єдності та незалежності України після початку російської агресії проти України в 2014 році. Його іменем названо школу, де він навчався.

43

Cлобідський, вул. КОСТИЧЕВА

члени Робочої групи

вул. Сергія Тимошенка

Сергій Прокопович Тимошенко (1881 —1950 ) — український архітектор і суспільно-політичний діяч. Голова Слобідської Української Ради з 16 квітня 1917 року, 1919—1920 — міністр шляхів в урядах УНР; учасник Другого зимового походу; сенатор Республіки Польща. З початком революції 1917 — губернський комісар Харківщини і член Центральної Ради. Уповноважений українського уряду на переговорах з урядом Війська Донського для координування спільних антибільшовицьких військових операцій. Спроєктував у Харкові низку будівель, зокрема нині понівечений російськими ракетами корпус економічного факультету ХНУ імені Каразіна.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич, Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Андрія Матвієнка

Матвієнко Андрій уродженець села Минківка Валківського району Харківської області.

Закінчив військове училище, молодший лейтенант РСЧА. У 1939 році Андрій Матвієнко був направлений на Галичину.

З початком німецько-радянської війни втікає з тюрми і встановлює контакти з українськими націоналістами. Командував чотою у курені «Скажені» ВО-4 «Говерла» Василя Андрусяка-«Різуна».

Андрій Матвієнко під псевдо «Зір» був крайовим провідником СБ ОУН Карпатського краю, вів роз'яснювальну роботу серед привезеної зі Східної України інтелігенції. Зустрічався із Романом Шухевичем під час наради у селі Вовчому (Турківський район Львівської області).

Загинув у липні 1949 року в урочищі Стебний біля села Лімна на Львівщині.

На місці бою ветерани УПА встановили пам'ятник, на відкритті якого була присутньою і делегація з Харківщини.

44

Kиївський, вул. ТРУФАНОВА

ІСТОРИЧНА НАЗВА

вул. Дегтярна

ІСТОРИЧНА НАЗВА

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич , Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Пластова

«Пласт» — національна скаутська організація України. Метою «Пласту» є сприяти всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Як неполітична і позаконфесійна організація «Пласт» виховує свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот і провідників українського суспільства.

45

Шeвченкiвcький, вул. ТОЛБУХІНА

члени Робочої групи

вул. Володимира Пасічника

Пасічник Володимир Михайлович (1935 — 2013) — український громадський діяч, освітянин, літератор, публіцист. Проректор  Інституту сходознавства і міжнародних відносин Харківський колегіум. Голова харківської організації Народного Руху України за перебудову та Народного Руху України (з 1990 до 2013). Ініціатор і організатор встановлення у Харкові першого в Україні Хреста жертвам Голодомору (1990 р.), Пам'ятного знака на честь проголошення Декларації про суверенітет (1990 р.) та Пам'ятного знака Української Повстанської Армії (1992 р.). Нагороджений орденом "За заслуги" та Подякою Президента України. Є згода родини - син Степан Пасічник, режисерт театру Шевченка.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич, Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Олега Челнова

Олег Челнов (псевдонім Беркут; нар. 31 січня 1965, Харків, — зник безвісти після 7 березня 1996, Грозний) — український націоналіст, військовик, командир підрозділу УНА-УНСО «Вікінг» під час Першої чеченської війни. Один з двох українців, удостоєних нагороди «Герой нації» Чеченської Республіки Ічкерія

46

Iндустріальний, вул. ШУМІЛОВА

члени Робочої групи

вул. Івана Кривошлика

Іван Кривошлик - перший отаман харківських козаків (1655-1661), осадчий 587 козаків, яких він привів до Харкова разом із сім‘ями у 1654 р. Засновник міста Харкова. Поруч - бульвар Івана Каркача, формують топонімічний дует.

ГО "Деколонізація.України", яку підтримали також громадяни: Д.Дашкевич, Д.Бабенко, М.Войчук, С.Денгисюк, О.Світленко, Є.Крамська, В.Семенченко, Р.Красніков, Д.Чаплій, І. Перцева, М.Денчик, Д.Чамов, А. Сазонова, Д.Пасічник, В.Карп'юк, В. Поздняков, М.Титаренко

вул. Романа Шухевича

Роман Шухевич - український політичний, громадський, державний і військовий діяч. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН. Один з організаторів замаху на С. Собінського та Е. Чеховського. Учасник боїв на Красному полі на стороні Карпатської Січі. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту . Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради. Борець за незалежність України у XX сторіччі.

1

Станція метро «Проспект Гагаріна»

ПРОПОЗИЦІЯ ВІД

депутата Харківської обласної ради  Галини КУЦ

члени Робочої групи громадськості

станція метро  «ЛЕВАДА

2

Станція метро «Героїв Праці»

ПРОПОЗИЦІЯ ВІД

депутата Харківської обласної ради  Галини КУЦ

члени Робочої групи громадськості

станція метро «САЛТІВСЬКА»

ПРОПОЗИЦІЯ ВІД Олени Богдашиної

станція метро «ГЕРОЇВ УКРАЇНИ»

3

Станція метро «Завод імені Малишева»

ПРОПОЗИЦІЯ ВІД

депутата Харківської обласної ради  Галини КУЦ

члени Робочої групи громадськості

станція метро «ТАНКОВИЙ ЗАВОД»