Житель зруйнованого будинку в Харкові розповідає про свій порятунок

Кореспондентка «Слобідського краю» поспілкувалася з одним з мешканців зруйнованого будинку. Ігор з родиною жив на восьмому поверсі зруйнованого під’їзду. На момент прильоту був у дальній кімнаті, тож і не постраждав фізично. 

– Кілька хвилин урятували нам життя. Якби хоч трохи забарилися, то вже не розмовляв би з вами, – говорить чоловік. 

У квартирі він мешкав з мамою, сестрою, її чоловіком та племінником.
Найбільше постраждав чоловік сестри – Дмитро, воїн, через стан здоров’я демобілізований з лав ЗСУ. «Він лежав під вікном, і все скло посипалося на нього. На війні не отримав поранення, а тут…» – зітхає Ігор.

При згадці про десятирічного племінника Мішу в чоловіка мимоволі покотилися сльози: «Михайлик кричав: «Тату, мамо, у вас кров!». А сам у той час теж був закривавлений».

Родина, рятуючись, вибігла на вулицю. Про якісь речі чи одяг думок не було. Бігли, рятуючи життя та допомагаючи одне одному.
 
– Коли вибігли на вулицю, в будинку вирував вогонь, падали балкони, кричали люди, пронизливо вили сигнали «швидких»… Що я можу сказати нашим «добрим» сусідам про страшне горе, яке вони завдали нам? Просто не знаходжу слів, щоб висловити свої емоції, – говорить Ігор.

Десятирічному Михайлику та його батькові Дмитру надали допомогу у лікарні. Квартира родини зруйнована повністю. Там згоріло нажите роками майно та всі документи. Прихисток вони знайшли в одному з гуртожитків міста, де проживають вимушені переселенці. Волонтери забезпечили одягом, їжею. Збираються відновлювати документи, адже зараз немає навіть банківських карток, куди можна переказати допомогу.

Нагадаємо, уночі окупанти вдарили авіабомбою по передмістю Харкова.

П'ятого вересня близько десятої ранку ворог завдав чергового удару по Борівській громаді. Попередньо, окупанти застосували КАБи. Одне влучання було зафіксоване поблизу Борової, три прийшлися на приватне подвір'я у селі Шийківка.